Зустріч керівництва Міністерства розвитку громад і територій з керівництвом КМДА за участі міністра Олексія Кулеби (по центру ліворуч) та міського голови Віталія Кличка (по центру праворуч). Олексій Кулеба/Telegram
Київ до 10 травня має надати уряду законтрактовані рішення з чіткими строками, графіком фінансування та відповідальними щодо реалізації комплексного плану енергостійкості.
Про це заявив міністр віцепрем’єр-міністр з відновлення – міністр розвитку громад та територій України Олексій Кулеба за підсумками зустрічі з міським головою Віталієм Кличком.
"Темпи Києва у підготовці до опалювального сезону не відповідають ані рівню загроз, ані обсягу державного фінансування", — написав Кулеба у Telegram.
За його словами, уряд уже спрямував 987 млн грн на першочергові заходи захисту енергооб'єктів столиці, готує ще 967 млн грн на авансування обладнання розподіленої теплової генерації. Окрім того, уряд окремо передбачає ще 2 млрд грн на захист критичних елементів та запуск додаткових теплових потужностей.
"Протягом квітня-травня загалом — майже 4 млрд грн державних коштів. Це ресурси платників податків і ресурс країни, яка воює. При тому, що в столиці — найбільший із бюджетів після державного", — зазначив посадовець.
Він додав, що під час зустрічі розглянули конкретні рішення для роботи системи у кризових сценаріях — у разі атак на окремі ТЕЦ. Йдеться про резервну генерацію, підключення до теплових, газових, електричних і водних мереж, а також інфраструктуру для швидкого запуску систем. Окрім того, визначили параметри резервної генерації, які дозволять утримувати мінімально необхідну температуру в будинках навіть за складних погодних умов.
"Окремо обговорили питання земельних ділянок, технічних умов та доступу до мереж. Без цього жодне рішення не буде реалізоване", — пише Кулеба.
Він наголосив, що столична влада має терміново перейти до укладення контрактів, визначення підрядників, підготовки майданчиків, підключення до мереж та запуску резервної генерації. Законтрактовані рішення з чіткими строками, графіком фінансування та персонально відповідальними Київ має подати до 10 травня.
"Після 10 травня — у разі невиконання поставлених задач — необхідно оцінити управлінські можливості керівництва столиці готуватись до викликів, маючи всі ресурси для цього", — написав Кулеба у Telegram.
Що сказав Кличко
Міський голова Віталій Кличко натомість заявив, що підготовка до зими під загрозою, адже, за його словами, центральна влада відмовляється у цьому допомагати Києву.
"Міністерство розвитку громад та територій пообіцяло державне фінансування та саме запропонувало підрядників для відновлювальних робіт на ТЕЦ-5. Тепер, коли минув час, держава, фактично, умиває руки. В міністерстві заявили, мовляв, це справа тільки Києва", — зазначив він у дописі.
За його словами, Києву терміново необхідно 3 мільярди гривень. Загалом на закупівлю обладнання та створення резервної системи теплопостачання для ТЕЦ-5 потрібно близько 9 мільярдів гривень, повідомив Віталій Кличко.
Що відомо про план енергостійкості Києва
3 березня 2026 року президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО України, на якому затвердили плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Як повідомив Зеленський, столиці дали додатковий тиждень для оновлення та захисту плану підготовки до наступного опалювального сезону.
Міський голова Віталій Кличко своєю чергою зауважив, що комплексний план стійкості столиці, який представили на засіданні РНБО, потребує участі і допомоги держави. Пропозиції до плану вчасно подали Мінрозвитку громад та територій, а до його розробки залучали експертів енергетичної галузі.
5 березня президент Зеленський заявив, що Київ досі не подав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом. Крайній термін — вівторок, 10 березня. А міський голова Віталій Кличко повідомив, що позачергове засідання Київради, на якому ухвалять проєкт плану стійкості, проведуть 9 березня.
План енергостійкості депутати Київради ухвалили з другої спроби — 10 березня на позачерговому засіданні. Він передбачає три складові фінансування. У першій — йдеться про заходи, пріоритетність яких визначена як критична, і їх можуть реалізувати вже наявним коштом міського бюджету до кінця 2026 року. Друга складова плану визначає більший перелік заходів, які місто може виконати після визначення джерел їх фінансування. Якщо буде перерозподіл коштів з міського бюджету, понад 13 мільярдів зможуть спрямувати на втілення плану до кінця 2026 року. Третя складова — це перелік заходів Комплексного плану стійкості Києва, що можуть бути виконані містом лише за умови змін до законодавства України, а також залучення до їхнього виконання фінансових, технічних та інших ресурсів центральних органів виконавчої влади. Київ розраховує отримати від держави понад 37,7 мільярда гривень.
У плані передбачається захистити 57 об'єктів критичної інфраструктури. Також йдеться про встановлення понад 200 МВт додаткової генерації для заживлення об'єктів тепло- і водопостачання, водовідведення та інших до кінця року.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру. Це останній регіон, чий план підготовки до зими затвердив РНБО, повідомила прем'єр-міністерка України Юлія Свириденко.
Заступник голови КМДА Петро Пантелеєв 25 березня заявив, що Київ розпочав підготовку до наступного опалювального сезону та вже реалізує план заходів з енергостійкості, на який передбачили понад 10 млрд гривень. За його словами, серед пріоритетів — відновлення енергетичних об’єктів після російських обстрілів, розвиток когенерації та збільшення кількості резервних джерел живлення.
