
Домовина з останками лідера Організації українських націоналістів Андрія Мельника та його дружини Софії. Суспільне Новини/Анна Москаль
У Києві у Патріаршому соборі Воскресіння Христового відспівали полковника армії Української Народної Республіки, лідера Організації українських націоналістів у 1938-1964 роках Андрія Мельника та його дружину Софію Федак-Мельник. Їхні останки привезли до столиці напередодні, 22 травня.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Зранку у Патріаршому соборі відбулася божественна літургія за упокій. А о 15 розпочалося заупокійне богослужіння та чин похорону на участю архієреїв, духовенства і тих, хто прийшов віддати шану подружжю Мельників.

Поминальна служба у Патріаршому соборі Воскресіння Христового за лідера ОУН Андрія Мельника і його дружини Софії Федак-Мельник. Київ, 23 травня 2026 року. Суспільне Новини/Вікторія Пухальська
Серед присутніх — представники Національної скаутської організації "Пласт". Андрій Мельник вболівав і допомагав "Пласту", а його дружина була членкинею організації, розповіла лідерка Київського осередку Оксана Борщ.
"І Андрій, і Софія сповідували ці цінності, які ми і зараз сповідуємо у нашій організації. Це слова, які звучать у нашій присязі "Бути вірним Богові й Україні, допомагати іншим, жити за Пластовим законом та слухатись пластового проводу". Це означає, що вони доклали максимальних зусиль, що зуміли у свій час боротися за Україну", — сказала лідерка київського "Пласту".
Віддати шану подружжю Мельників прийшов військовослужбовець, ветеран підрозділу "Чорний ліс" Андрій Кулібаба з маленьким сином Теодором.
"Україна починає повертати своїх героїв, знакових діячів, які через ворога, з яким ми зараз проводжуємо воювати, змушені були покинути Україну і померти на чужині. Ми повертаємо своїх і ця подія знакова. На моїй пам’яті це вперше, коли повертається герой України, який помер на чужині. Я дуже сподіваюся, що він перший, але не останній. І буде повернутий Бандера і Петлюра і інші наші діячі. І вони також будуть захоронені у Пантеоні героїв", — сказав Андрій Кулібаба.

Церемонія прощання з лідером ОУН Андрієм Мельником і його дружиною Софією Федак-Мельник. Київ, 23 травня 2026 року. Суспільне Новини/Вікторія Пухальська
Повернення в Україну останків Андрія Мельника та його дружини Софії Федак-Мельник було спецоперацію, подробиці якої оголосять після того, як у Національному військовому меморіальному кладовищі створять Пантеон видатних українців. Про це повідомив речник Головного управління розвідки Андрій Юсов.
"Всі, хто опинився не з власної волі за кордоном і зробили великий внесок у встановлення і боротьбу за незалежність України, української нації і державотворення, мають повернутися додому. І робота над цим буде тривати. Зрештою, у фіналі цієї роботи буде формування і створення Українського національного Пантеону", — зазначив Юсов.
Завтра, 24 травня, о 7:00 домовини з останками Андрія Мельника та Софії Федак-Мельник перевезуть до Національного військового меморіального кладовища. Там їх поховають у Пантеоні видатних українців.
21 травня, прах подружжя Мельників передали в Україну через словацький кордон.
Прах Андрія та Софії Мельників ексгумували в Люксембурзі 19 травня. Нинішній очільник ОУН Богдан Червак підтвердив, що влада Люксембургу, де похований полковник із дружиною, надала дозвіл на їх перепоховання в Україні.
"Повернення Мельників на Батьківщину стало можливим завдяки наполегливості Офісу президента, в тому числі генерала Кирила Буданова, МЗС та Українського інституту національної пам'яті", — йдеться у його дописі у Facebook.
Що відомо про Андрія Мельника
Як йдеться на сайті Українського інституту національної пам'яті, Андрій Мельник — військовий і політичний діяч XX століття. Він був полковником Армії УНР, близьким побратимом і родичем Євгена Коновальця.
Також був співзасновником УВО (Української військової організації), крайовим комендантом. Активна українська діяльність Мельника призвела до його арешту 1924 року і п’ятирічного ув’язнення в польських тюрмах.
У 1938-му, після загибелі Коновальця, за його усним заповітом, Мельник очолив Провід українських націоналістів. Під час Другої світової війни перебував у Берліні, покладав певні надії на співпрацю з Гітлером задля створення українських збройних формувань, однак швидко розчарувався у німецькій політиці щодо України.
Після розколу в ОУН очолив більш помірковану частину. Організував засилання у великі міста України "похідних груп" для розгортання пропагандистської роботи, керував діяльністю ОУН на українських землях. Це викликало невдоволення гітлерівців. Від початку 1942-го утримувався під домашнім арештом, а з лютого 1944-го – у концтаборі Заксенгаузен.
Після закінчення Другої світової війни Мельник певний час перебував у таборах переміщених осіб. Згодом отримав запрошення Великого герцога Люксембурзького бути його гостем і з кінця 1945 року жив у Люксембурзі.
У післявоєнний період всі свої сили він присвятив боротьбі за консолідацію емігрантських сил. У 1947-му обраний довічним головою ОУН. У 1957-му виступив із програмою створення Світового конгресу українців, яка була реалізована вже після його смерті.
Помер 1 листопада 1964 року в Кельні, похований на міському цвинтарі Бонвуа в Люксембурзі.
Читати ще

Читати ще
Голова ОУН Богдан Червак назвав повернення Андрія Мельника до України «актом історичної і національної справедливості»
