«Марш Пам’яті» з нагоди вшанування жертв Бабиного Яру. Київ, 28 вересня 2025 року. Суспільне Новини/Анна Самара
Сьогодні, 28 вересня, у Києві відбувся десятий щорічний "Марш Пам'яті" з нагоди вшанування жертв Бабиного Яру. Учасники йшли колоною від кінотеатру "Київська Русь" до пам'ятника жертвам Голокосту "Менора" у Національному історико-меморіальному заповіднику "Бабин Яр".
Про це повідомила кореспондентка Суспільного.
Засновник та співорганізатор "Маршу Пам'яті" — Євген Городецький. Він спочатку цей маршрут пройшов сам, потому почали приєднуватись друзі, поступово кількість людей збільшувалася.
"Головна ідея дуже проста. Треба передати свою пам'ять. Ця пам'ять передавалась нам в наші сім'ї, а ми хочемо передати цю пам'ять далі, щоб молоді люди, щоб діти, щоб вони несли цю пам'ять далі, після нас. Люди дуже швидко забувають. І якщо не буде політики пам'яті, якщо не буде трансформацій, то не буде нічого", — сказав Городецький.
«Марш Пам’яті» з нагоди вшанування жертв Бабиного Яру. Київ, 28 вересня 2025 року. Суспільне Новини/Анна Самара
Люди збираються на "Марш пам'яті" дестий рік поспіль.
"Ми йдемо його (марш — ред.) кожного року. Вже 10 років поспіль, незалежно від того, що відбувається ковід, війна і так далі. Але ми все рівно йдемо, зараз нас не так багато буде. Ми були, наприклад, доковідні роки, ми були, мабуть, найбільший меморіальний холокост-івент у світі. Бо в нас було більше тисячі людей, які йшли з нами", — сказав співорганізатор "Маршу Пам'яті" Дмитро Юрінов.
«Марш Пам’яті» з нагоди вшанування жертв Бабиного Яру. Київ, 28 вересня 2025 року. Суспільне Новини/Анна Самара
До маршу, зокрема, долучилася жителька Вишгорода Таїсія. Жінка розповіла, що прийшла на такий захід вперше. Каже, що долучилася, оскільки цікавиться історією.
"Із-за моєї історичної зацікавленості, як в цій події, так і в тому, що пам'ятати це все, те, що відбувалося. І так само передавати цей досвід, що так було, щоб це не повторилося знову і в наступних поколіннях вже потім. Щоб діти пам'ятали, що людська агресія може призвести до дуже страшних втрачень", — сказала Таїсія.
За словами організаторів маршу, до акцій постійно долучаються нові учасники. Є й багато людей, які приходять кілька років поспіль. Збираються не тільки кияни, а й жителі інших регіонів, також приїжджають з-за кордону. До нинішнього долучився і новий Надзвичайний і Повноважний посол Німеччини в Україні Гайко Томс.
29-30 вересня 1941 року у Києві відбулись масові розстріли у Бабиному Яру — було вбито 33 771 людину. Всього, за словами істориків, за два роки окупації нацистами Києва там загинуло понад 100 тисяч людей. Половину із них складали євреї. Суспільне спілкувалося із очевидцями та родичами полонених, які вижили у Бабиному Яру та Сирецькому концтаборі.
У 2023 році документальну спадщину "Бабин Яр" включили до міжнародного реєстру програми "Пам'ять світу" ЮНЕСКО. Основою для отримання цього статусу став унікальний онлайн-простір Меморіального центру, який налічує понад 3,5 мільйонів документів з 13 архівів України. Оцифрування архівів є одним із найважливіших напрямків їхньої діяльності, особливо під час повномасштабної війни.
