"Важлива тільки метаромантика": військові в Києві читали поезію бойового досвіду та розказали про новий літнапрям

Автори збірки «Метаромантика» (зліва направо) Олексій Варламов (Вождь), Дітріх, Олександр Мєняйлов (Данте) на літературних читаннях у Києві, 21 лютого 2026 року. Суспільне Новини/Юлія Кузьменко

Минулої суботи, 21 лютого, простір PEN Ukraine у середмісті Києва заповнили охочі послухати поезію військових із перших вуст — пройшла презентація проєкту "Метаромантика" й можна було придбати примірник збірника. На підході друга частина альманаху — "Метаморфози". Суспільне побувало на літературнику й розповідає детальніше.

Один з ініціаторів проєкту "Метаромантика" — офіцер Сил безпілотних систем Серафим Гордієнко. Він і запропонував провести в столиці таку подію, розповів Суспільному президент Українського ПЕНу Володимир Єрмоленко.

"У нас в спільноті багато військових: Артур Дронь, Ярина Чорногуз, Дмитро Лазуткін, Василь Карп'юк, багато відомих імен. І, звичайно, ми дивимося на цю літературу з величезним величезною шаною, з величезною повагою", — каже очільник PEN Ukraine.

На його думку, це дуже важливий феномен і частина української культури, без якої неможливо зараз уявити українську культуру. "Звичайно, ми всі так чи інакше пишемо про війну, і цивільні теж, але очевидно, що це досвід пограничний, досвід зустрічі зі смертю. Ми всі так чи інакше через нього проходимо, але військові проходять набагато інтенсивніше", — наголосив Володимир.

До того ж, додає він, важливо давати слово не лише вже більш іменитим поетам, як-от той-таки Дронь, Чорногуз тощо, а й таким 20-30-річним хлопцям, адже в них інший досвід, часто — глибинніший.

"Що ми зрозуміли з метаромантики — що це не просто «А послухаймо військових, тому що вони військові». Це дуже високого рівня поезія, хоча хлопці тут дуже скромні щодо своїх текстів", — каже Єрмоленко.

Він почав вечір хвилиною мовчання в пам'ять про загиблих від російської війни, а також запросив долучатися до збору на автомобілі для СБС — для окремого загону Центру спецпризначення "Крила Омеги".

Голова українського PEN, філософ Володимир Єрмоленко на літературних читаннях у Києві, 21 лютого 2026. Суспільне Новини/Юлія Кузьменко

Олександр Мєняйлов узяв слово далі й трохи розповів про себе й проєкт "Метаромантика".

Данте (такий позивний в автора) разом із Серафимом Гордієнком починав свій шлях у війську із "Правого сектора" в Пісках на Донеччині з початку війни у 2014 році. Після цього він приєднався до ЗСУ разом зі своїми найкращими друзями. Воював біля Кремінної на Луганщині, у Донецькій області, коло Запоріжжя, Харкова.

"І тому для мене було абсолютно щастям побачити це все на власні очі, мати можливість це все записати, залишитись живим і в здоровому глузді для того, щоб це все передати і головне — отримати Боже благословення на те, що ви це зараз можете прочитати", — наголосив військовий.

Поети Олександр Мєняйлов Данте і Дітріх на презентації свого збірника в Києві, 21 лютого 2026 року. Суспільне Новини/Юлія Кузьменко

Для нього цей проєкт — можливість зафіксувати сьогодення, адже, як каже Олександр, війна зараз уже відрізняється від війни у 2014-му. Для бійця поезія — це спроба і спосіб захистити реальність.

"Те, як саме бачить звичайний військовослужбовець — поет, художник або музикант — цю війну. Як він бачить світ, сьогодення і як ми можемо протистояти, смерті, окупації, злу, яке на нас сьогодні надходить".

Автори збірника намагаються переосмислити античну героїку та романтизм і крізь призму творчості глибше зрозуміти, ким вони є, каже Мєняйлов. Другий випуск збірника "Метаморфози" вже в роботі та буде присвячений тим змінам, які відбулися на війні за останні 3-4 роки.

Захисник принагідно закликав гостей, якщо серед них є комбатанти чи це їхні друзі та знайомі, аби ті долучилися до проєкту.

Літературні читання авторів-комбатантів проєкту «Метаромантика», Київ, 21 лютого 2026 року. Суспільне Новини/Юлія Кузьменко

Боєць із позивним Дітріх теж розповів кілька слів про себе. Він на війні з 2021 року. Воював на Київщині, в Часовому Яру, Куп'янську, а останній рік більше перебував у тилу: нещодавно перевівся в інший підрозділ та опановує новий фах. Як він каже, йому потрібні час і відстань поза бойовими, аби писати, тож це була нагода попрацювати над текстами.

"Хтось сформулював, що головна проблема сучасної літератури в тому, що люди, які мають талант, зазвичай не зможуть нічого побачити. І люди, які мають виключений життєвий досвід, зазвичай не мають ані таланту, ані нагоди для того, аби щось з цього зробити. І метаромантика зайнята тим, щоб з'єднати ці дві протилежності і створити наново воїна-поета в українському контексті", — наголосив Дітріх.

Поет Дітріх читає твори на поетичному вечорі, Київ, 21 лютого 2026 року. Суспільне Новини/Юлія Кузьменко

Після того, як відрекомендувалися, автори зачитали свої вірші, переклади та коротку прозу. Трохи згодом до них приєднався Олексій Варламов на позивний Вождь, який щойно зміг відпроситися з бойових. Він одразу перейшов до декламування творів.

Поет Олексій Варламов читає поезію на презентації свого збірника в Києві, 21 лютого 2026 року. Суспільне Новини/Юлія Кузьменко

Далі ж слухачі мали нагоду поставити трьом авторам свої запитання. Розповідали про оптимізм на війні та гумор як "короткотривалі ліки", про те, чи хотіли б виступити зі своїми творами перед молодшим поколінням, чи вірять у Бога, чи відчувають прірву між цивільними та військовими і в чому знаходять сенс після всього побаченого в окопах. Думки в усіх трьох поетів розійшлися.

Автори розповіли про своїх взірців в українській літературі. Для Олександра це серед українців Юрій Андрухович, серед зарубіжжя — ім'я, від якого він перейняв свій позивний, — Данте Аліг'єрі. Олексій Варламов захоплюється Василем Стусом, а Дітріх — Олегом Ольжичем та Фрідріхом Ніцше.л

На запитання Суспільного, кого як основного читача бачать автори, Данте сказав, що пише насамперед для себе, аби вести діалог із собою: "І це як така собі маленька боротьба. Ну, мало хто з людей може це розглядати так само, поглиблюватись в деталі, коли ти ніби розділяєш себе на різні погляди і починаєш вести такий свій повноцінний діалог між тим, що ти підтримуєш, що ти не підтримуєш". Вождь відповів, що його творчість для всіх, хто знаходить щось близьке для себе, а Дітріх вважає, що ще не готовий відповісти, для кого він пише, хоч і вважає, що для будь-якого мистецького виявлення початку потрібен читач і глядач.

Глядачі на літературних читаннях авторів-комбатантів проєкту «Метаромантика», Київ, 21 лютого 2026 року Суспільне Новини/Юлія Кузьменко

Збірку "Метаромантика" можна було придбати й підписати в авторів після закінчення літературника.

Суспільне також зв'язалося із Серафимом Гордієнком, який не зміг прийти на поетичний вечір через військову службу.

Автори творчого проєкту, за словами Гордієнка, сприймають метаромантизм як унікальне явище української культури, яке бере коріння з екстремального стану свідомості, який людина відчуває на війні й водночас який може розвиватися набагато ширше — тобто він не обмежується лише поезією та прозою.

За словами Серафима, проєкт народився зі служби спільно з Данте у 2022 році. Під час здійснення розвідки вони потрапили в дуже щільний обстріл, сховалися від нього: "І я побачив як Данте написав один з найбільш геніальних віршів, яких я читав за все життя, а саме оцей, під обстрілом". Тоді ж він вирішив, що така поезія — унікальна, бо народжується під час перебування в екстремальному стані свідомості, чим є війна. І це потрібно якось відрефлексувати.

Серафим Гордієнко, співзасновник проєкту «Метаромантика». Серафим Гордієнко/Instagram

Протопродукт цього проєкту, як поділився автор, — їхня спільна з Мєняйловим книга "Метаромантика. Кров, степ і вічність". Вона досить успішно розпродалася, тож автори зрозуміли, що у цієї ідеї є певний потенціал і її потрібно розвивати.

Тепер це — повноцінний загальноукраїнський проєкт, який має інфраструктуру з технічною командою, п'ятьма дизайнерами та колективом авторів-комбатантів. А напрям метаромантики став окремою екосистемою з літературним, кінематографічним складником і філософським підґрунтям. Напрям, як каже Гордієнко, поки немає конкурентів в Україні.

У планах — не лише другий випуск альманаху "Метаморфози", який уже анонсували хлопці на літературнику, а й серія інтерв'ю з митцями, власний концептуальний мерч, переклади першого і другого збірників, аби навесні-влітку представити проєкт за кордоном, щоб розширити його на загальноєвропейський контекст, додав Гордієнко. У другому випуску будуть надруковані тексти іноземних авторів. Деякі з них — комбатанти, які воювали на боці України.

"Наша стратегічна задача — це зробити так, щоб держава Україна визнала, що метаромантизм — це новий напрям української культури, який об'єднує ветеранську творчість, народжену в часи повномасштабки", — підсумував засновник проєкту.Читати ще