Серед ключових рішень — також підтримка військових, встановлення укриттів на зупинках та тотальне скасування російської у школах Києва.
У четвер, 10 листопада, Київська міська рада зібралася на чергове пленарне засідання. Депутати ухвалили низку важливих рішень, зокрема, збільшили соціальні виплати для кількох категорій киян, перейменували більше десятка вулиць і скасували російську мову у школах і дитячих садках.
Детальніше про найважливіші рішення Київради розповідаємо у матеріалі.
ЗБІЛЬШЕННЯ СОЦІАЛЬНИХ ВИПЛАТ
З наступного року виплати для осіб з інвалідністю і дітям сиротам зростуть у півтора-два рази, зокрема:
- особам з інвалідністю 1 групи підгрупи А — до 2500 грн;
- дітям з інвалідністю підгрупи А, дітям з інвалідністю, над якими встановлено опіку чи піклування, дітям-сиротам — до 2500 грн;
- особам з інвалідністю 1 групи, дітям з інвалідністю, дітям, над якими встановлено опіку чи піклування, особам, які є одержувачами допомоги на дітей, хворих на тяжкі перинатальні ураження, вроджені вади розвитку, рідкісні орфанні захворювання — до 2000 грн.
У півтора раза збільшать видатки на матеріальну допомогу киянам, які опинилися в складних життєвих обставинах.
«Ми розуміємо, що через війну велика кількість киян опинилися в скрутному становищі та потребують додаткової підтримки. Місто також піклується про захисників України та членів їх родин. Підтримка наших воїнів є одним із головних пріоритетів», — зазначив мер Києва Віталій Кличко.
Також передбачаються нові додаткові одноразові виплати матеріальної допомоги багатодітним родинам, які виховують троє і більше дітей. Із розрахунку два прожиткові мінімуми на дитину.
В рамках змін збільшується розмір щорічної матеріальної допомоги киянам-ветеранам війни, які внаслідок бойових дій отримали інвалідність:
- 1 група — з 20 до 30 тис. грн,
- 2 група — з 10 до 20 тис. грн.
Зміни також передбачають часткову компенсацію за придбаний автомобіль киянам-особам з інвалідністю 1 та 2 груп, які внаслідок поранень під час захисту України від агресії росії втратили верхні або нижні кінцівки частково або повністю.
Майже у два рази збільшать і фінансування на забезпечення комплексної соціально-психологічної допомоги ветеранам війни.
ПІДТРИМКА КИЯН-ВЕТЕРАНІВ ВІЙНИ
На пленарному засіданні сесії Київради депутати схвалилиКонцепцію реінтеграції та підтримки киян — ветеранів війни, які захищали незалежність, суверенітет та територіальну цілісність України у війні з російським агресором. Вона передбачає:
- психологічну реабілітацію;
- фізкультурно-спортивну реабілітацію учасників бойових дій, у тому числі осіб з інвалідністю внаслідок війни;
- професійну адаптацію та працевлаштування;
- медичне забезпечення;
- популяризацію позитивного образу ветерана;
- цифрову трансформацію сервісів для учасників бойових дій;
- створення військового хабу на базі «Центру допомоги учасникам АТО».
СТВОРЕННЯ ЦЕНТРУ ПІДТРИМКИ УБД
Київські депутати вирішили реорганізувати Київський міський будинок ветеранів і Київський міський центр допомоги учасникам АТО. Їх об’єднають і створять центр комплексної підтримки учасників бойових дій «Київ мілітарі хаб».
Він працюватиме за принципом «єдиного вікна» та надаватиме комплекс послуг необхідних для захисників та захисниць. За словами заступниці голови КМДА Марини Хонди, у хабі надаватимуть такі послуги:
- психологічну допомогу;
- юридичну підтримку;
- консультативні послуги стосовно медичного забезпечення ветеранів;
- інші пільги та гарантій, передбачені законами;
- допомогу у працевлаштуванні й навчанні нових професій воїнів, які повернуться з війни;
- організацію заходів для реабілітації та реінтеграції УБД.
РЕКОНСТРУКТИВНА МЕДИЦИНА ДЛЯ ВІЙСЬКОВИХ
Київрада продовжила програму «Здоров’я киян» на 2023 рік і доповнила її новим напрямком. Це означає, що окремі категорії хворих й надалі отримуватимуть безплатно визначені у програмі види медичної допомоги, препарати, лікувальне харчування, витратні матеріали тощо. Крім того, столиця надасть ліки і витратні матеріали для лікування наслідків бойової травми методом відновно-реконструктивної хірургії.
Директорка Департаменту охорони здоров’я Валентина Гінзбург підкреслила, що на сьогодні є потреба в лікуванні бійців із наслідками бойової травми — при ураженнях обличчя, кінцівок, тулуба. Їм необхідне відновлення функцій органів і систем, а також покращення естетичного вигляду травмованих ділянок тіла.
У столичних лікарів вже є практичний досвід у цьому питанні. У червні на базі однієї із київських міських лікарень відкрили відділення реконструктивно-пластичної хірургії для надання високоспеціалізованої медичної допомоги військовослужбовцям.
КОМПЕНСАЦІЇ ЗАХИСНИКАМ ЗА ЗЕМЛЮ У СТОЛИЦІ
Родини загиблих воїнів-киян мають право на земельну ділянку. Нерідко сім’ї не можуть через брак фінансів збудувати дім на виділених територіях, тому кілька років тому Київрада запровадила механізм грошової компенсації.
10 листопада депутати підтримали рішення про виплату одноразової допомоги ще трьом родинам загиблих учасників АТО. Кошти для виплати передбачені в рамках міської цільової програми «Турбота. Назустріч киянам» на 2022-2024 роки. Цьогоріч на це передбачено 21,4 млн грн.
«Від початку цього року таку допомогу вже отримали 12 членів сімей загиблих учасників АТО на загальну суму 12,1 мільйона гривень. Це 1,04 мільйона гривень на одну особу», — уточнив директор Департаменту соціальної політики Руслан Світлий.
РОЗВИТОК ПОДОЛУ
На пленарному засіданні сесії затвердили Концепцію інтегрованого розвитку Подільського району.
Документ пропонує бачення розвитку району й охоплює 12 тематик. У пріоритеті — розвиток громадських просторів, формування нових вулиць, збереження культурної спадщини.
«Важливою складовою реалізації проєкту „Інтегрований розвиток міст в Україні“ є освітній компонент. Службовці брали участь у тренінгах та курсах підвищення кваліфікації у сфері управління, проєктного менеджменту, залучення мешканців та роботи з вирішення конфліктів. Одним із важливих результатів участі в таких заходах є мережування, координація та налагодження взаємодії серед працівників різних департаментів та відділів виконавчого органу та Подільської районної в місті Києві державної адміністрації», — розповів заступник міського голови Києва Володимир Бондаренко.
Над концепцією працювали 12 експертів під керівництвом менторки GIZ Катаріни Георге у співпраці з Подільською держадміністрацією і структурними підрозділами КМДА.
СКАСУВАННЯ РОСІЙСЬКОЇ МОВИ У ШКОЛАХ І ДИТСАДКАХ
Київрада виключила російську мову з навчальних програм комунальних закладів дошкільної та загальної середньої освіти.
«В умовах війни з рф недоцільно та неправильно проведення навчального процесу та вивчення російської мови в закладах дошкільної та загальної середньої освіти, які належать до комунальної власності територіальної громади міста Києва», — сказав депутат Київради, голова постійної комісії з питань освіти і науки, сім’ї, молоді та спорту Вадим Васильчук.
Він вважає, що це допоможе уникнути ескалації напруги в суспільстві та посилить захист освітнього простору Києва від гібридних впливів держави-агресора.
ВСТАНОВЛЕННЯ УКРИТТІВ НА ЗУПИНКАХ
Депутати Київради підтримали рішення про встановлення бетонних укриттів на зупинках громадського транспорту. Там мешканці Києва та гості столиці зможуть перебувати під час повітряної тривоги.
Зазначимо, під час повітряної тривоги громадський транспорт у Києві зупиняється. Після цього пасажири мають покинути салон та пройти до найближчого укриття.
Згідно з рішенням Київради, Департамент транспортної інфраструктури КМДА спільно з КП «Київпастранс» протягом місяця мають розробити перелік місць із найбільшим скупченням пасажирів, де будуть створені безпечні зупинки.
ДОПОМОГА З ГЕНЕРАТОРАМИ ДЛЯ ЖИТЕЛІВ БАГАТОПОВЕРХІВОК
Жителям столичних багатоповерхівок повертатимуть 75% вартості генераторів, які придбають ОСББ, ЖБК чи Управителі у багатоквартирних будинках на випадок відключень електроенергії.
Депутат Київради Віталій Нестор уточнив, що столична влада планує виділити фінансування на реалізацію такого заході 280 млн гривень (70 млн гривень у 2022 році та 210 млн — у 2023 році). Це дозволить частково компенсувати вартість 3,5 тисячі таких джерел електроенергії (875 у 2022 році, 2625 — у 2023 році).
Однак максимальна сума компенсації не повинна перевищувати 80 тисяч гривень.
Також Київрада визначила основні вимоги до генератора. Для будинків, де встановлено ІТП (індивідуальні теплові пункти), водяні насоси або є ліфти його номінальна потужність має бути від 5 кВТ, для будинків без ліфтів та ІТП — від 2 кВт.
Детальніше про те, як отримати компенсацію, читайте в матеріалі.
«СОВСЬКА ПРОНЬКА» СТАЛА ЛАНДШАФТНИМ
У Солом’янському районі оголосили ландшафтним заказником місцевого значення природну територію «Совська Пронька». Вона розташована між вулицями Колосковою, Крутогірною, Яблуневою, Сигнальною та провулком Яблуневим.
«На зазначеній місцевості бере свій початок річка Совка, тому необхідно унеможливити забудову природної території та сприяти оздоровленню довкілля в рамках міської екологічної стратегії. Ми маємо забезпечити ефективне функціонування коридорів екологічної мережі міста Києва, а також захистити цінні природні комплекси та угрупування рідкісних рослин та тварин», — зазначив депутат Київради Володимир Кравець.
ПЕРЕЙМЕНУВАННЯ 11 ВУЛИЦЬ
Депутати Київради перейменували ще 11 вулиць, назви яких пов’язані з росією І радянським минулим.
У Деснянському районі:
вулицю Біломорську — на вулицю Катерини Гандзюк;
вулицю Магнітогорську — на вулицю Якова Гніздовського.
У Голосіївському районі:
вулицю Ломоносова — на вулицю Юлії Здановської.
У Подільському районі:
вулицю Північно-Сирецьку — на вулицю Віктора Некрасова.
У Дніпровському районі:
бульвар Праці — на бульвар Івана Котляревського;
вулицю Генерала Карбишева — на вулицю Ірини Бекешкіної;
вулицю Челябінську — на вулицю Пантелеймона Куліша.
У Печерському районі:
вулицю Миколи Гастелло — на вулицю Бусовогірську.
У Солом’янському районі:
вулицю Маміна-Сибіряка — на вулицю Вічову.
У Святошинському районі:
вулицю Валі Котика — на вулицю Віденську.
У Дарницькому районі:
вулицю Іжевську — на вулицю Іжкарську.
Минулого тижня столична влада розпочала опитування щодо повернення історичних назв ще 32 вулицям, проспектам, провулкам та площам у «Київ Цифровий». Крім того, у києві вже дерусифікували 180 вулиць, бібліотек, музеїв і театрів.
Юлія СЕРГЕЄВА
