У столиці буде більш як 500 пунктів обігріву.
Пункти обігріву Київ почав комплектувати та відкривати першим серед українських міст. Їх необхідність стала особливо відчутною після останнього ракетного обстрілу 23 листопада, коли ударами по енергооб’єктах, пошкодили важливі вузли енергосистеми країни. Російські терористи це роблять планомірно і свідомо. Завдання влади — захистити людей, які живуть у містах і потребують зв’язку, світла, тепла.
До слова, обладнання приміщень, які готують на найгірші випадки, профінансували у Києві коштом громади. Великі кімнати та зали відкриті у школах, дитсадках тощо.
Як повідомив Віталій Кличко в інтерв’ю «Радіо Свобода», зараз по всій країні поширюється інформація, що ці пункти як панацея, ці пункти обігріву.
«Але у Києві живе зараз більше трьох мільйонів людей, і у випадку надзвичайної ситуації, не дай Боже, коли може відбутися повний блекаут, для трьохмільйонного міста навіть і тисячі, навіть і 10 тисяч пунктів для того, щоб зігрітися, буде недостатньо», — зауважує мер столиці.
За його словами, у місті нині пунктів обігріву понад 400, і влада збільшує їх кількість, буде більш як 500. Там можна отримати мінімальні послуги — підзарядити телефон, зайти на короткий час в інтернет. Це лягло на плечі місцевим органам самоврядування.
Кличко нагадав, що така сама ситуація була і з COVID-19, коли все це лягло на представників місцевої влади, коли облаштовували своїм коштом і кисневі станції, і робили повністю спорядження, діставали все, що завгодно у боротьбі з COVID.
Як виглядають столичні пункти обігріву — репортаж зсередини зробили кореспонденти «Вечірнього Києва», відвідавши приміщення у різних районах міста.
Ольга СКОТНІКОВА
