На думку фахівців, графіті андеграундного художника треба зберегти.
Після того, як анонімний британський вуличний художник Бенксі підтвердив сім своїх робіт у Києві та області, перед громадянами та управлінцями постало питання: що далі робити з цими графіті.
Відверто, питання не з простих. Графіті є, і їх можна з розумом використати на користь України. Стосовно цього дискусії вже ведуться. У соцмережах люди висловлюють різні думки.
Для одних — це соціально-політичні роботи, що привертають увагу до російсько-української війни. Для інших — звичайне вуличне мистецтво.
Одні просять захистити твори скляними боксами від руйнування під впливом погодних умов. Інші — «удосконалюють» графіті…
Обговорити це питання в холі Українського Дому зібрались люди, дотичні до мистецтва, культури та туризму. Вони радились та дискутували, як правильно скористатись цим «подарунком» та як їх зберегти в належних умовах.
Коротко про головні тезиси обговорення — у матеріалі.
СУЧАСНЕ МИСТЕЦТВО — ЦЕ СПАДЩИНА
На цьому наголошує Ольга Балашова, мистецтвознавиця, медіатеоретик, кандидатка філософських наук.
На її думку, зображення, які вже з’явились на вулицях нашого міста та області, треба оберігати та дбати про них. А для цього, зокрема, створювати інституції.
«Але спершу варто зрозуміти, як це правильно зберегти. Це складний процес. Мало того, треба врахувати об’єкт пам’ятки. Оскільки частина робіт Бенксі створена на внутрішніх стінах чиїхось зруйнованих квартир. Ми маємо знайти цих людей та спитатися дозволу», — каже вона.
На думку Оксани Долгополової, історикині й професорки Одеського університету ім.Мечникова, графіті з дзюдоїстом, який кладе путіна на підлогу, можна зберегти. Робота виконана на зовнішній вцілілій стіні від дитячого садочка. І як варіант — дитячий заклад можна відбудувати так, щоби зберегти стіну з графіті Бенксі.
«З будинком у Бородянці складніше. Можливо, мешканці захочуть бачити там меморіальну пам’ятку. Оскільки місце трагічне й сильно зруйноване російськими загарбниками», — додає пані Оксана.
ПОДАЛЬШУ ДОЛЮ ВИРІШУВАТИМУТЬ Й МЕШКАНЦІ БУДИНКІВ, ДЕ Є ГРАФІТІ
Вирізати й продати на аукціоні ці роботи, як здається розумним для більшості, не вийде. Оскільки шість графіті з семи, зображені на комунальних, відомчих чи у власності ОСББ будинках. Тому просто взяти й демонтувати твори буде не просто.
Через це треба радитись з мешканцями будинків, на стінах яких зображені ці графіті, вважає Оксана Долгополова.
«Я розумію соціально-політичні меседжі цих робіт. Але ми всі розуміємо, що будинки зруйновані, там були постраждалі й загиблі. У випадку з будинком в Бородянці, деякі тіла досі не знайдені. Тому на початку необхідно проговорити з мешканцями будинку про подальшу долю графіті», — сказала вона.
Пані Оксана також навела приклад, коли зі зруйнованого будинку в Бородянці вціліла шафа з керамічним півником. Тоді фото облетіло чи всі іноземні ЗМІ, а шафу й півника дотепер асоціюють з українською стійкістю.
Однак, коли одні надихались вцілілими предметами, інші — акцентували на людських життях у зруйнованому будинку.
«Декілька спеціалістів з усної історії України тоді дуже обурились і наголосили: «Перед тим, як робити з цього імідж, подумайте про людей, які постраждали в цій квартирі, і в яких велике горе — більше немає де жити».
На щастя, господиня цієї квартири жива і вона дала згоду на те, щоби легендарного півника забрали до музею декоративного мистецтва. Чи буде так з роботами Бенксі — треба говорити з мешканцями», — додала історикиня й професорка.
ЗБЕРЕЖЕННЯ ДОПОМОЖЕ УКРАЇНІ У ВІДНОВЛЕННІ
Бенксі — це бренд. Подивитись його соціально-політичні роботи їдуть у Лондон та Париж. Безперечно, поява таких робіт стане поштовхом приїхати в Україну. А разом із тим познайомитись з творами наших митців та фінансово підтримати Україну.
На думку Мар’яни Олеськів, голови Державного агентства розвитку туризму, твори мають залишатись там, де вони створені. Оскільки тільки у такому випадку картина буде цілісною.
«Графіті Бенксі вже зображені. І наше завдання сьогодні — розумно використати їх не тільки задля того, щоби запросити на Київщину потенціальних туристів, а й показати їм, де створені ці роботи та що зробила росія з цими будинками. Своєю чергою, туристи залишатимуть гроші тій громаді, яка постраждала від російських найманців», — говорить вона.
ПРО ГРАФІТІ ТРЕБА ПОЧИНАТИ ДБАТИ ВЖЕ
Сім робіт, які залишив в Україні Бенксі, зроблені на непідготовленій для малювання поверхні. Відповідно, швидкої руйнації не оминути.
Катерина Чуєва, заступниця міністра культури та інформаційної політики України, пропонує зберегти зображення розумними коштами. Мінімально зберегти від вологи та від втручання в роботу автора.
«В іншому випадку, ми втратимо історичні твори, як це було зі схожими графіті в роки Майдану», — каже вона.
Пані Катерина говорить про три графіті українських класиків, яких зобразили на стінах Національної академії наук у розпал протестів. Це були графіті Тараса Шевченка, Івана Франка та Лесі Українки. Їх намалювали у касці та масках. Так, як виглядали учасники Революції Гідності.
Ці роботи миттєво стали символічними, які тиражували. Однак, вберегти революційні графіті не вдалось: будівлю НАК почистили й зафарбували.
У випадку з Бенксі ще можна встигнути.
БЕНКСІ КОШТУЄ ДОРОГО
Це найпопулярніше сьогодні питання у контексті робіт Бенксі в Україні. Його адресували Едуарду Димшицю, мистецтвознавцю та колекціонеру.
«На аукціонах Бенксі з’явився у 2007-2008 році. Продавались вони спочатку за тисячу доларів. Потім — за десятки, і нині вже за мільйони. Зважаючи на те, що це всі нові та інсталяційні роботи, гадаю коштуватимуть дуже дорого», — говорить він.
Втім, мистецтвознавець одразу запевняє: зміст його графіті в Україні набагато вище, аніж матеріальні цінності. Тим більше, що це перші твори після річної перерви. Усі вони — в Україні. І усі вони — нові. Це його новий етап. Тому ці роботи безумовно треба зберігати, а не намагатись продати.
«Я б звернувся до реставраторів та запитався в них, якими матеріалами треба просочити ці роботи, щоби вони трималися. А після — захистити їх скляними боксами, хоча б на зимовий період», — додав Едуард Димшиця.
Зазначимо, подальша доля творів Бенксі вирішуватиметься за результатами експертних обговорень та з урахуванням думки громад.
***
Наостанок Євген Міллер, бренд-менеджер малого та середнього бізнесу, влучно зауважив, що весь світ нині дивиться, що ми робитимемо з цими роботами.
Але головна ціль цих робіт вже відбулась. Всесвітньо відомий Бенксі вкотре нагадав людству, що геноцидна війна рф проти України триває досі. Нам і надалі треба важка зброя, фінансова допомога, щоби зупинити ворога. Назавжди.
Даша ГРИШИНА
