Представники цієї шляхетної київської родини заснували у XVIII столітті першу приватну аптеку у місті, впродовж 300 років активно розвивали промисловість, банківську справу, науку та освіту.
Восени цього року Київрада підтримала перейменування понад 100 вулиць, провулків та площ, назви яких пов’язані з росією та радянським союзом. Зокрема, нову назву на честь родини Бунге одержала вулиця Якутська у Святошинському районі столиці.
Вулиця на масиві Південна Борщагівка відома з 60-тих років XX століття під назвою Нова, попередню назву на честь суб’єкта рф вона одержала у 1971 році. Протягом 1970 — 80-х років вулицю значно розширено і продовжено до теперішніх розмірів.
Громадські обговорення щодо доцільності перейменування Якутської на вулицю Родини Бунге розпочалися ще в грудні минулого року.
Багато представників династії Бунге стали відомими київськими науковцями, лікарями, підприємцями, громадськими та політичними діячами, відігравши значну роль в історії нашого міста.
З ім’ям Георга-Фрідріха Бунге (1722-1792) пов’язаний розвиток фармацевтичної справи в нашому місті. Свого часу він успадкував від свого тестя Йогана Гейтера приватну аптеку на Подолі. Враховуючи, що це був єдиний приватний фармацевтичний заклад у Києві, бізнес приносив Георгу значні прибутки.
Його сучасники описували Георга Бунге, як людину добру та заможну. Він був активним учасником німецької громади Києва. Незадовго до своєї смерті у 1792 році він заповів частину коштів на будівництво невеличкого дерев’яного храму на честь Святої Катерини, збудованого у 1794-1795 на вулиці Спаській на Подолі (пам’ятка втрачена у пожежі 1811 року).
Аптечна справа родини Бунге передавалася із покоління у покоління аж до 30-х років ХІХ сторіччя. Серед відомих представників династії Християн-Георг Бунге — один із перших знаменитих київських педіатрів, а також його син Микола (1823-1895), який був відомим державним діячем — очільником міністерства фінансів Російської Імперії (1881-1887), відігравши надзвичайно важливу роль в розвитку економіки країни та банківської системи.
Перше ректорство М. X. Бунге (1859 — 1862) збіглося в часі з педагогічною діяльністю Миколи Пирогова в Києві.
У цей період, в університеті Святого Володимира відбулися зміни у навчальному й науковому процесах: запроваджено твердий розклад занять на семестр; затверджено нові Правила іспиту для студентів; дозволено всім викладачам брати участь у засіданнях факультетських рад із наданням їм права голосу; встановлено порядок заміщення вакантних посад професорів і доцентів за конкурсом.
Також, обіймаючи посаду ректора Микола Християнович провів анкетування серед студентів, зрозумів, що багато з них живуть у скруті, і тому почав запроваджувати стипендії, одноразові премії, фінансування закордонних поїздок та підтримку дітей-сиріт.
Після смерті Миколи Бунге його нащадки у жовтні 1895 р. подарували бібліотеці університету Св. Володимира частину особистої бібліотеки вченого з умовою «сформувати спеціальний відділ з присвоєнням йому імені вченого». Книгозбірня відомого вченого складала понад 5000 одиниць.
Також за заповітом Микола Християнович заповів 6 тисяч рублів. На відсотки від цієї суми у 1896 році було затверджено щорічну премію Бунге за найкращу студентську роботу з економічної тематики та дві щорічні грошові допомоги найуспішнішим студентам.
Після смерті мецената, в пам’ять про нього у 1904 році колишні студенти збудували двокласне міське початкове училище імені Бунге.
Будівля на Липській 18/5, зведена на початку XX століття за проєктом архітектора Георгія Шлейфера. Будівництво здійснювала контора підрядника Лева Гінзбурга та архітектора Едуарда Брадтмана. Споруда вважається містобудівним акцентом, оригінальним елементом старовинної забудови Липок.
На фасаді будівлі у листопаді минулого року відкрили міні скульптурку «Шукай», присвячену Миколі Бунге. На ній знаменитий професор тримає анкету для студентів.
Ще одним відомим представником знаменитої династії став його племінник — Микола Андрійович Бунге (1842-1915). Він також викладав в Університеті Святого Володимира та вважався повідним науковцем в галузі хімії.
Також, Микола Андрійович став одним з фундаторів Київського політехнічного інституту.
Нагадаємо, у разі перейменування вулиці, документи киянам змінювати не потрібно, повідомляє Роман Лелюк, директор Департаменту суспільних комунікацій КМДА.
До теми: на Солом’янці з’явилася вулиця на честь київських цукрових королів.
Тетяна АСАДЧЕВА
