Акція-нагадування «Не мовчи, полон вбиває» у Києві 13 квітня. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Сьогодні, 13 квітня, у Києві відбулася щотижнева акція-нагадування "Не мовчи, полон вбиває". Люди прийшли, щоб підтримати українських військових та цивільних, які знаходяться у російському полоні або зникли безвісти.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
Родичі, друзі та близькі полонених і зниклих безвісти збираються у різних районах столиці. Цього разу учасники акції стояли вздовж вулиці Івана Мазепи (біля станції метро "Арсенальна").
Люди тримали у руках емблеми військових бригад, фото своїх рідних і плакати із написами "Три роки пекла, безсилля, очікування, надії", "Полон вбиває", "В полоні — не означає забуті", "Народ, що не стає грудьми за своїх героїв, стає на коліна перед ворогом", "Віримо, любимо, чекаємо вдома" тощо.
Світлана очікує свого чоловіка, він потрапив у полон у квітні 2022 року. На акції виходить щонеділі і тут познайомилася із дівчиною його побратима Лізою.
"Кожної неділі виходимо, щоб нагадувати суспільству, владі, нагадувати міжнародним партнерам. Ми знаємо, де вони, що там їм дуже не легко. Розуміємо, що важкі процеси обміну, але їх (полонених — ред.) там дуже багато, ми дуже сумуємо, нам дуже важно. І просимо усіх, підтримайте нас, підтримайте їх", — сказала Ліза.
Учасниця акції-нагадування «Не мовчи, полон вбиває» Світлана. Київ, 13 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Акція-нагадування «Не мовчи, полон вбиває» у Києві 13 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Анна Сергіївна із Бориспільщини прийшла на підтримку свого онука, який зник безвісти. Розповідає, що намагається щоразу відвідувати такі акції із внучкою, донькою і зятем.
"Із 2020 року в Харкові служив, а з Харкова перевели сюди, рік прослужив у Києві. А потім забрали на Торецьк і все. На третє завдання пішов і не вернувся. Уже 9 місяців як зник", — сказала Анна Сергіївна.
Учасниця акції-нагадування «Не мовчи, полон вбиває» Анна Сергіївна. Київ, 13 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Учасниця акції Юля розповіла, що чекає дядька, він вважається зниклим безвісти із 6 грудня 2024 року. Чоловік зник у Донецькій області у Покровському районі.
"Багато людей спекулюють, пишуть, що давайте гроші за інформацію. Є інформація, що вони розстріляні, інші – нібито знайшовся якийсь побратим і каже, що вони в полоні. Але ми чекаємо. Я сподіваюся, що усі дочекаються. Бо це біль. Біль родичів і друзів. І тому ми ходимо, чекаємо", — сказала Юля.
Учасники акції-нагадування «Не мовчи, полон вбиває». Зліва — Юлія, яка чекає на дядька. Київ, 13 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Прапор із портретом Миколи Савченка, який вважається зниклим безвісти. Акція-нагадування «Не мовчи, полон вбиває». Київ, 13 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Наталя чекає з полону сина Максима, він — один із захисників "Азовсталі". Жінка пише йому листи через Червоний Хрест та Офіс омбудсмена, але відповіді не отримує.
"34 місяці нічого про нього не знаю, він поранений був, а що на даний момент не знаю", — сказала Наталя.
Анна дружина військовополоненого, який в травні 2022 року вийшов з Азовсталі і потрапив у полон. У вересні 2024 року Червоний Хрест передав їй листа від чоловіка.
"Казав, що все добре, все нормально, чекає обміну. Щоб ми трималися, переживає дуже за нас. Вони про свої родини взагалі нічого не знають. Акції підтримують нас морально, бо ми спілкуємося із такими самими як ми, чекаємо. Нас підтримують люди, дякуємо, дуже дуже необхідні слова підтримки", — сказала Анна.
Учасниці акції-нагадування «Не мовчи, полон вбиває» Анна (у білому), Наталія (у червноному). Київ, 13 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
На акцію "Не мовчи, полон вбиває!" зібралися не лише родичі і близькі полонених та зниклих безвісти, а й просто небайдужі громадяни. Водії машин, які проїжджали повз людей із плакатами, сигналили на підтримку.
Що відомо про обміни військовополоненими та про зниклих безвісти на фронті
Станом на лютий 2025-го в реєстрі осіб зниклих безвісти за особливих обставин офіційно безвісти зниклими зазначені майже 63 тисяч цивільних і військових. Зі слів уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, близько 40% повернутих з полону вважалися зниклими безвісти.
10 лютого стало відомо, що співробітники російської Федеральної служби виконання покарань (ФСІН) мали доручення від керівництва катувати українських військовополонених через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Медійна ініціатива за права людини повідомляє про 140 місць утримання у полоні українських військових та цивільних громадян як на території Росії, так і на тимчасово окупованих територіях України.
5 лютого Україна і РФ провели обмін полоненими у форматі 150 на 150. Серед звільнених — воїни Військово-Морських сил, які потрапили в полон у Маріуполі та Запорізькій області, Повітряних сил, військові Десантно-штурмових та Сухопутних військ, 22 нацгвардійців, 19 прикордонників, тероборонівці, а також поліцейський.
19 березня в результаті обміну полоненими між Росією та Україною вдалося звільнити військових ЗСУ, Нацгвардії, ТРО, ВМС та прикордонників. А також захисників Маріуполя, тих, хто брав участь в Курській операції, та операціях на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Сумщині та у Харківській та Запорізькій областях. Станом на 21 березня цього року і від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна повернула з російської неволі 4306 полонених.
Читати ще
Читати ще
«Вони чекають щомиті на волю»: у Києві відбулася акція «Не мовчи, полон вбиває»
