Міжнародний центр культури і мистецтв (МЦКМ). Cуспільне/Олександр Сова
Розташований у центрі Києва Міжнародний центр культури і мистецтв (МЦКМ), в минулому відомий як Жовтневий палац, за результатами проведеного конкурсу перейшов в управління ТОВ "Комбінат Плюс" засновника Atlas Festival Дмитра Сидоренка. Передачу забезпечило Національне агентство з розшуку та менеджменту активів (АРМА). Власником Центру залишається Федерація профспілок України (ФПУ).
Як повідомляється в пресрелізі АРМА, наразі договір із переможцем конкурсу на управління цим активом підписали на 5 років. Сума щомісячного гарантійного платежу становить 2 мільйони гривень щомісячно та 99,9% від суми отриманого прибутку.
"АРМА забезпечило доступ управителю до історично-культурного центру. Вперше за роки незалежності України ми повернули державі не просто будівлю — ми повернули культурний потенціал. У центрі столиці десятиліттями заробляли величезні статки, не сплачуючи реальні суми до бюджету та виснажували ресурс. Відтепер палац — керований державою актив, який буде відповідати символам гідності, незалежності та міжнародному культурному рівню з відповідними доходами до бюджету", — сказав заступник голови АРМА Павло Великоречанін.
Зазначається, що в результаті відкритого конкурсу щодо управління МЦКМ на сайті Prozorro перемогу отримав ТОВ "Комбінат Плюс". Власник компанії Дмитро Сидоренко — засновник українських культурних проєктів (Atlas Festival, майданчики Atlas, тераси ТРЦ Gulliver та ТРЦ River Mall, концертні агенції AConcert та PMK). За останні 3 роки проєкти Сидоренка зібрали понад 300 мільйонів гривень на благодійність і підтримку армії.
Яке майбутнє чекає на МЦКМ
Як повідомляє кореспондент Суспільного, під час пресконференції, що відбулася 11 липня в будівлі МЦКМ, Дмитро Сидоренко розповів, що зміна менеджменту не вплине на проведення вже запланованих подій.
"За один день ми вже дійшли, вже починаємо розбиратися з минулою командою, з подіями, які вже анонсовані. Вже вчорашня подія відбулася, все нормально, нічого не скасувалося. Все відбулося за планом, без затримок. Так само ми далі працюємо тим, щоб всі анонсовані події відбулися, щоб всі люди, які працюють, з якими ми знаходимо спільну мову, які виконують свої функції, вони залишилися як діюча команда", — зазначив він.
Заступник голови АРМА Павло Великоречанін, голова АРМА Олена Дума, новий управитель МЦКМ Дмитро Сидоренко та керуючий партнер Atlas Влад Ляшенко під час пресконференції у будівлі МЦКМ. Київ, 11 липня 2025 року. Cуспільне/Олександр Сова
За словами Сидоренка, нині будівля МЦКМ перебуває у занедбаному стані та потребує реставрації.
"Це не один день, не один тиждень по оцінці того, що треба зробити, в якому воно стані. Ви можете бачити, як тут рушиться стіна, як на вулиці рушиться стіна, як колона на вході сиплеться. Мабуть, ви бачите, що в багатьох частинах приміщення з радянських часів нічого глобально не змінилося і тільки погіршилося", — зауважив він.
Дмитро Сидоренко говорить, що планує організувати реновацію приміщень Центру.
"Наша задача, звісно, не оперативна, але поступовими кроками це все оновити. Хочемо змінити за погодженням і з АРМА, і з Мінкультом, з усіма діючими структурами, тому що це — пам'ятки архітектури. Покращити візуальний стиль, його підтягнути, змінити санітарні зони, перезавантажити повністю бари, фудкорти, фоє, гримерки артистів, багато-багато всього іншого. У нас дійсно амбітні плани", — додав управитель.
Голова АРМА Олена Дума зазначила, що раніше держава не отримувала прибутків від роботи МЦКМ. За її словами, власники активно борються за те, щоб зберегти свій контроль над МЦКМ.
"Коли ми бачимо афіші, що цей зал при одній виставі має квитки вартістю ціною від 400 гривень до 2000 гривень, ми розуміємо прибутки тільки від цього залу, якщо вистава буде проводитися один раз на тиждень. Виникає запитання дуже просте, і ми як державний орган точно це перевіримо, тому що вже бачимо фінансові звітності і показники власника — Федерації профспілок України та Міжнародного центру культури і мистецтв, які показували за 2022 рік дохід близько 700 тисяч гривень, 2023 — 900 тисяч гривень, і за 2024 рік — трошки більше 1 мільйона гривень", — зауважила голова АРМА.
Посадовиця пояснила, що в майбутньому Агентство може звернутися до правоохоронних органів щодо правдивості фінансових показників роботи МЦКМ за минулі роки.
АРМА та новий менеджмент звертають увагу на занедбаний стан будівлі Міжнародного центру культури і мистецтв. Cуспільне/Олександр Сова
"Національне агентство, звичайно, отримає доступ до всіх документів. У нас в майбутньому дуже велика, кропітка юридично-організаційна, матеріально-технічна та інша правова робота по збору матеріалів, документів. І я не виключаю можливість внесення заяви до правоохоронних органів, в тому числі Бюро економічної безпеки, щодо перевірки тих фінансових показників, які були офіційно показані від раніше управлінням таким важливим об'єктом культурної спадщини в Україні", — додала Олена Дума.
Що каже попередній менеджмент
Попередній керівник МЦКМ Юрій Бобир у коментарі Суспільному заявив, що суми, наведені Оленою Думою, є чистим прибутком підприємства, а не доходом.
"Стосовно фінансових документів, вони, звісно, доступні — наші баланси, наш звіт про фінансові результати. Пані Дума трошки маніпулювала поняттям "чистий прибуток" і поняттям "дохід". Ті суми, яка вона називала, то є чистим прибутком підприємства, а не доходом. Дохід за 2024 рік становить 28 мільйонів гривень без ПДВ. З ПДВ — 33 мільйони гривень. Ну аж ніяк не мільйон", — зауважив він.
За його словами, із 2019 року будівля МЦКМ була арештована шість разів, при цьому відповідне підприємство (юридична особа) арештовані не були. Усі арешти будівлі згодом були скасовані судами.
Будівля МЦКМ була зведена у 1842 році, тоді в ній розміщувався Інститут шляхетних дівчат. Реконструкція будівлі тривала з 1952 по 1958 роки. Cуспільне/Олександр Сова
Бобир зауважив, що вважає конкурс незаконним, зокрема, через те, що будівля МЦКМ ніколи не перебувала в державній власності, а також через чергове скасування арешту будівлі в судовому порядку.
"АРМА, незважаючи на це, виставила нас на конкурс. Останнє рішення, на підставі якого АРМА оголосила конкурс, було нами скасовано у Печерському суді 15 травня 2025 року. На підставі цього АРМА повинна була припинити конкурс. Цей конкурс є незаконним", — сказав він.
Юрій Бобир додав, що 15 липня суд вкотре розгляне питання про скасування арешту будівлі МЦКМ.
"Ми подали в клопотання про скасування арешту, і 15.07, в цей вівторок буде розгляд по суті нашої справи, нашого клопотання про скасування арешту — о 9.30 в Печерському районному суді, а о 10.30 — в Апеляційному суді", — зауважив він.
Міжнародний центр культури і мистецтв Федерації профспілок України — пам'ятка архітектури, спроєктована і побудована у 1842 архітектором Вікентієм Беретті. Будівлю зводили як корпус Київського інституту шляхетних дівчат. У 1918 році інститут перетворився на різноманітні державні установи. Згодом у будівлі розмістилися караульні полки, Вища військова та сільськогосподарська школи, інститут шкіряної промисловості, редакція журналу "Більшовиченята", протягом майже десяти років тут розміщувався Комітет комунального господарства.
Із 1934 до 1941 року в будівлі діяло управління Народного комісаріату внутрішніх справ (НКВС) УРСР. Підвали перетворили на камери допитів. В 1941 році сад постраждав від вогню під час пожежі після підриву радянськими військами історичного центру міста, але будинок вцілів.
Із 1941 приміщення використовувало німецьке гестапо — таємна поліція Третього Рейху. В 1943 палац бомбардували під час звільненні Києва радянською армією внаслідок цього будівля була частково зруйнована.
Реконструкція тривала із 1952 до 1958 року. 24 грудня 1957 року Жовтневий палац культури відчинив двері для відвідувачів. У 1996 році його перейменували на Міжнародний центр культури і мистецтв профспілок України.
