Справи Майдану: в ОГП розповіли про ризики спливу строків давності та нерозкриті вбивства

Революція Гідності. УНІАН/Євген Малолєтка

160 справ Майдану щодо 208 обвинувачених перебувають на розгляді в судах. Засуджено 101 особу, щодо 84 з них вироки набрали законної сили. Водночас понад 120 обвинувачених звільнено від кримінальної відповідальності через сплив строків давностіСплив строків давності в українському праві означає закінчення встановленого законом часу, після якого особу може бути звільнено від кримінальної відповідальності або відмовлено в примусовому захисті цивільного права через суд. Для особливо тяжких злочинів це 15 років з дня вчинення правопорушення.

Про це в коментарі Суспільному повідомив керівник департаменту у справах Майдану Офісу генерального прокурора Олексій Донський.

«Тобто навіть за цією статистикою кількість звільнених від відповідальності перевищує кількість засуджених. Загалом до кримінальної відповідальності у справах Майдану притягнуто понад 600 осіб. Щодо 338 осіб судовий розгляд справ триває», — сказав Донський.

Ризик спливу строків давності у справах Майдану

До ключових справ, які стосуються вбивства і терористичних актів, строк давності не застосовується, оскільки передбачене довічне позбавлення волі. Найвища міра покарання інкримінується колишньому вищому керівництву держави, командирам і бійцям спецпідрозділу «Беркут», а також організаторам та виконавцям. Зокрема, у провадженніч. 2 ст. 115 ККУ — вбивство двох або більше осіб, вчинене способом, небезпечним для життя багатьох осіб, за попередньою змовою групою осіб про масовий розстріл протестувальників 20 лютого 2014 року заступник командира київського «Беркуту» Олег Янішевський вже отримав заочний вирок — довічне ув’язнення.

Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google

Водночас, за словами Олексія Донського, покарання можуть уникнути обвинувачені в особливо тяжких злочинах, покарання за які передбачають до 15 років позбавлення волі. Йдеться про осіб, які переховуються від слідства і стосовно яких здійснюється заочне провадження. У таких справах 15-річний строк давності спливатиме у 2028–2029 роках.

«Ми вже втратили можливість притягнути до відповідальності значну кількість осіб у справах про злочини середньої тяжкості та тяжкі злочини. Тому не можна залишати це виключно на розсуд прокурора чи суду або покладатися на суб’єктивний фактор», — зазначив керівник департаменту у справах Майдану ОГП.

Він наголосив, що необхідні зміни до Кримінального процесуального кодексу, які встановлять конкретні вимоги до судового розгляду таких справ.

«Ідеться про те, щоб замість загального формулювання щодо дотримання розумних строків запровадити чіткі часові вимоги. Наприклад, зобов’язати суд призначати щонайменше три судові засідання на тиждень, виділяти для цього необхідний час тощо», — сказав Донський.

Також, за його словами, необхідно внести зміни до законодавства і запровадити норми, які унеможливлять зловживання процесуальними правами, адже нині їх використовують, зокрема, для затягування судових розглядів.

Нерозкриті вбивства учасників Революції гідності

Як повідомив Олексій Донський, нерозкритими залишаються вбивства 22 січня 2014 року — Сергія Нігояна, Михайла Жизневського та Романа Сеника. Також залишаються нерозкритими вбивства шести протестувальників 18 лютого.

«Водночас частину цих злочинів розкрито на рівні встановлення підрозділів, які їх вчинили, та зброї, яку використовували. Виконавці вжили всіх заходів, щоб унеможливити свою ідентифікацію. Однак слідству вдалося встановити підрозділи, їхнє керівництво та обставини вчинення злочинів», — розповів Донський.

У цих випадках, за його словами, до кримінальної відповідальності притягнули організаторів злочинів — зокрема керівників підрозділів, які віддавали злочинні накази. Але встановити безпосередніх виконавців вбивств не вдалося.

Наприкінці 2013 та на початку 2014 років Україну охопили масові протести, які отримали назву «Революція гідності». Вони призвели до зміни влади та втечі за кордон тодішнього президента Віктора Януковича і його соратників. Кульмінацією подій стало масове протистояння на Майдані у Києві 18-20 лютого 2014 року, внаслідок якого було вбито 107 протестувальників та 13 міліціонерів.

За даними Музею Революції Гідності, лише 18 лютого 2014 року загинули 29 пікетувальників, ще близько 500 були поранені.

Читати ще

Читати ще

26 тис. кв. м. і 6 поверхів: якими будуть Музей Революції Гідності та Меморіал Небесної Сотні

Джерело

TheKIEV.city