Донація крові. КМДА
14 червня відзначають Всесвітній день донора крові. У Києві запаси донорської крові та її компонентів наразі достатні для забезпечення потреб медичних закладів. Водночас у столиці бракує запасів крові з негативним резус-фактором, а через війну потреба в донаціях залишається високою.
Суспільне поспілкувалося з почесним донором Єгором, який має вже 43 донації, а також дізналося у КМДА, якої крові найбільше потребують столичні лікарні та де кияни можуть стати донорами.
"Донація, якої вже не буде"
Вперше киянин Єгор Шуміхін здав кров у 2016 році. Рішення було спонтанним — побачив у соцмережах анонс донорської акції та вирішив спробувати.
Перед першою донацією мав ті самі побоювання, що й багато потенційних донорів: переживав через поширені міфи про зараження чи погане самопочуття після процедури. Втім із часом ці страхи зникли.
Єгор Шуміхін. Iegor Shumikhin/Facebook
За дев'ять років донорства Єгор здійснив 43 донації та торік отримав звання почесного донора України. Останні півтора року чоловік регулярно здає тромбоцити в Охматдиті.
Особливо він згадує свою подругу та однокурсницю, яка також регулярно була доноркою крові. Разом вони жартома змагалися, хто швидше отримає звання почесного донора. Згодом дівчина стала госпітальєркою і загинула на війні.
"У нас так і не вийшло співставити наші графіки, щоб здати кров разом. Цієї донації вже ніколи не буде", — говорить Єгор.
Сам чоловік каже, що не має якоїсь особливої чи героїчної мотивації, а продовжує бути донором просто тому, що має таку можливість.
"Я не знаходжу причини цього не робити. Поки дозволяє фізичний стан і вік, просто здаю кров. Це така сама рутина, як піти на профілактичний огляд чи до стоматолога", — вважає він.
Після кожної процедури Єгор отримує повідомлення про те, що його кров або її компоненти використали для пацієнтів. Втім, найбільше через регулярні донації хвилюється мама.
"Майже кожного разу, коли бачить мої сторіз про здачу крові, питає, чи не зачасто я це роблю. Переживає, щоб я не віддав усю кров", — жартує донор.
Історія Єгора — одна з багатьох у столиці. У КМДА зазначають, що останніми роками кількість донорів поступово зростає. Попри це, потреба в крові та її компонентах залишається стабільно високою.
Якої крові потребує Київ
Нині запасів донорської крові та її компонентів достатньо для забезпечення потреб столичних медзакладів, розповіли Суспільному в КМДА. Водночас через війну потреба в крові залишається високою, тому місто потребує поповнення запасів усіх груп крові з негативним резус-фактором.
Найбільший попит серед медичних закладів мають еритроцитарні компоненти крові, які щодня використовують для лікування та порятунку пацієнтів.
Найчастіше донорами стають чоловіки віком від 25 до 49 років. Останнім часом також спостерігають збільшення кількості жінок-донорок старше 50 років.
Єгор розповідає, що останні півтора року регулярно здає тромбоцити. Медики нагадують, що допустима частота донацій залежить від того, що саме здає людина — цільну кров чи окремі її компоненти.
Де здати кров у Києві
Здати кров у столиці можна в Київському міському центрі крові за адресами:
- вул. Максима Берлінського, 12;
- просп. Алішера Навої, 1.
Також у місті працюють дві виїзні бригади Центру крові, які проводять донорські акції на підприємствах, в установах та організаціях.
За інформацією КМДА, чоловіки та жінки можуть здавати цільну кров не більше шести разів на рік. Мінімальна перерва між такими донаціями має становити 60 днів.
Окремо можна здавати компоненти крові. Зокрема, плазму методом аферезу дозволено здавати до 26 разів на рік з інтервалом не менше 14 днів. Такий самий мінімальний проміжок передбачений і між донаціями тромбоцитів.
Для залучення нових донорів у застосунку "Київ Цифровий" розробляють окремий сервіс. За його допомогою користувачі зможуть отримувати інформацію про виїзні донорські акції, а також запрошення на здачу крові та її компонентів.
