Акція на підтримку військовополонених та безвісти зниклих під громадською приймальнею Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Київ, 19 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
У Києві 19 грудня під громадською приймальнею Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими на Подолі зібралася акція родичів військовополонених та безвісти зниклих бійців із 47 ОМБр.
Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.
На акцію перед новорічними святами зібралися кілька десятків родин. Голова обʼєднання родин 47 бригади MY 47 Аліна Потапова розповіла, що родичі військовослужбовців приїхали до столиці з усієї України, щоб наголосити, говорити про своїх рідних. Акцію 19 грудня назвали "Поки тут святкують, їх там катують".
Акція на підтримку військовополонених та безвісти зниклих під громадською приймальнею Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Київ, 19 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко"Особливо це актуально напередодні свят, тому що новорічні свята, які відбуваються по всій Україні в усіх сімей, у наших родинах це — порожнеча, пітьма і невідомість. Ми віримо, ми шукаємо, ми чекаємо на наших рідних. І ми також хочемо, щоб вони святкували вдома і нарешті повернулися до нас".
Голова обʼєднання родин 47 бригади My magura Аліна Потапова на акції під Координаційним штабом, Київ, 19 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Як додала Аліна, люди вирішили зібратися саме під стінами приймальні Корштабу, аби просити, щоб повертали військових з 47 бригади, з якої, за словами Потапової, "критично мала кількість повернутих з бійців полону" і за 2,5 роки жодного — серед зниклих безвісти.
Пізніше Аліна повідомила Суспільному, що родини змогли поспілкуватися з представницею від Координаційного штабу в індивідуальному порядку.
З журналісткою Суспільного поспілкувалися рідні зниклих військових. Настя — донька Олександра Пігарева, який рік тому зник із двома побратимами в Курській області в районі села Мала Локня.
"Дуже тяжко стримувати сльози, тому що наша бригада не хоче шукати наших хлопців, наша влада також не хоче. (…) Ми хочемо, щоб нас чули і бачили. Ми дуже надіємося, що вони живі, бо ми їх чекаємо вдома. Віримо в найкраще", — розповіла дівчина.
Учасниця акції на підтримку військовополонених і зниклих з 47 ОМБр Настя — донька Олександра Пігарева, Київ, 19 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
На акцію також прийшла Марія — мати зниклого безвісти Василя Курика із позивним Мольфар. Василь був на завданні разом з Олександром Пігаревим до моменту зникнення. Вона розповідає, що сім'ї військових, що зникли на одному напрямку, нині підтримують одне одного.
"Ми нічого про них не знаємо. Ми підтримуємо Настю в усьому і просимо, щоб усі знайшлися і повернулися додому живими", — каже Марія і додає, що родичі очікують від влади відповіді, що трапилося із захисниками.
Марія, мати зниклого безвісти Василя Курика, на акції на підтримку військовополонених і зниклих безвісти, Київ, 19 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Ще одна учасниця акції Світлана приїхала з Сум. Вона розповіла Суспільному, що шукає свого чоловіка В'ячеслава вже 29 місяців, з 1 липня 2023 року. Вона теж не має інформації про його долю. Удома на військового чекають також син і донька. Перед виїздом на завдання чоловік телефонував жінці та пообіцяв наступного дня, але дзвінка не було близько тижня. Тоді Світлана звернулась до бригадира, який сказав, що її чоловік вважається безвісти зниклим.
"24/7 він у моїх думках. Вірю, що скоро з'явиться про нього хоча б звісточка, що він живий. Це моя найбільша мрія на Різдво", — каже Світлана.
Світлана, дружина зниклого безвісти бійця В’ячеслава, на акції на підтримку військовополонених і зниклих безвісти, Київ, 19 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Зоряна розповіла про зниклого під Покровськом брата. Він після навчань був прикомандирований до 47 ОМБр і пропав у червні 2024 року — на другому бойовому виході, каже дівчина. На нього чекають троє дітей.
"Від командування ніякої інформації, від побратимів ніякої інформації вже 1,5 року. Тиша. Надіємось. Молимося і віримо в його повернення. Чекаємо, віримо. На Новий рік дуже хотілося б побачити вдома", — каже Зоряна.
Зоряна (праворуч) чекає на зниклого під Покровськом брата, акція на підтримку військовополонених і зниклих безвісти, Київ, 19 грудня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Акція на підтримку військовополонених та безвісти зниклих, Київ, 19 грудня 2025 року Суспільне/Дар’я Григоренко
Акція на підтримку військовополонених та безвісти зниклих, Київ, 19 грудня 2025 року Суспільне/Дар’я Григоренко
Акція на підтримку військовополонених та безвісти зниклих, Київ, 19 грудня 2025 року Суспільне/Дар’я Григоренко
Акція на підтримку військовополонених та безвісти зниклих, Київ, 19 грудня 2025 року Суспільне/Дар’я Григоренко
Акції на підтримку військовополонених і зниклих безвісти бійців ЗСУ в Києві проходять щотижня або частіше. Так, 23 листопада мітинг зібрався біля метро "Лівобережна". 5 грудня родичі полонених захисників Маріуполя прийшли до Верховної Ради. 13 грудня рідні військових, що брали участь в Курській операції, прийшли на Майдан Незалежності. На вихідні 13-14 грудня були й інші акції на підтримку полонених і зниклих. 18 грудня на Майдані теж збиралися рідні полонених і зниклих ЗСУ.
Станом на лютий в Україні до Реєстру зниклих безвісти за особливих обставин офіційно внесено 62 948 людей. Їх розшукують.
19 листопада президент Володимир Зеленський висловив сподівання, що до кінця 2025 року Україні вдасться відновити обміни військовополоненими з російською стороною.
У квітні цього року Буданов казав, що регулярні акції протестів на підтримку полонених шкодять процесам обміну.
