Чорнобиль
Зміст
Документи, змінний одяг і їжа лише на кілька днів — саме з таким набором у квітні 1986 року тисячі мешканців Прип’яті та навколишніх сіл сідали в автобуси. Їм казали, що це тимчасово, але більшість так і не побачила своїх домівок знову. Загалом тоді було евакуйовано понад 116 тисяч осіб, а згодом із забруднених територій України, Білорусі та РФ відселили ще близько 220 тисяч.
«Дім переміг радіацію»
Проте минуло лише кілька тижнів, і люди почали повертатися назад. Близько 1200 осіб — переважно похилого віку — таємно та без дозволу пробивалися крізь блокпости до рідних осель. Їх назвали самоселами. Перші родини повернулися до сіл Черемошна та Нівецьке вже 21 червня 1986 року — менш ніж за два місяці після вибуху на IV енергоблоці. Про це йдеться у статті видання SpaceDaily.
Вони не були неуками, які не розуміли загрози. Просто для літніх людей відчуття дому виявилося сильнішим за невидиму, беззвучну радіацію. У режисерки документального фільму «Бабусі Чорнобиля» Голлі Морріс є влучна фраза з цього приводу: «Зрештою, дім переміг радіацію».
Від виселення до мовчазної згоди
Спочатку правоохоронці зупиняли самоселів і знову примусово вивозили із Зони відчуження. Але це не працювало — люди поверталися знову і знову. З часом позиція влади пом’якшилася. Логіка посадовців була простою та жорстокою: людям похилого віку дозволяли лишитися, бо вважали, що їм все одно залишилося небагато, але вони принаймні помруть щасливими у власних хатах.
