"Натисніть 1": як працює нова схема "офісників" в Україні — фото: gettyimages.com/Reza Estakhrian
Поділитися Відправити Твітнути
Про нову хвилю телефонного шахрайства попередив співзасновник monobank Олег Гороховський. За його словами, користувачам масово телефонують автоматичні системи (IVR) із повідомленням про нібито “вхід у застосунок з невідомого пристрою”. Після цього пропонується натиснути “1”, щоб “підтвердити, що це не ви”.
Насправді це перший крок до контакту з живими шахраями. Далі людина потрапляє на псевдоспеціаліста “служби безпеки”, який переконує, що рахунок у небезпеці. Сценарій побудований так, щоб викликати паніку і змусити діяти швидко — без перевірок і роздумів.
Як виглядає схема обману
Як розповів Олег Гороховський, шахрайський дзвінок починається максимально правдоподібно: автоматичний голос говорить про “підозрілу активність” або “несанкціонований вхід”. Людині пропонують натиснути клавішу, щоб зв’язатися зі “службою безпеки”.
Після цього включається оператор-шахрай, який діє за сценарієм. Він може представлятися співробітником банку, говорити впевнено та використовувати термінологію, схожу на офіційну.
Далі зазвичай розвивається один і той самий сценарій: людину намагаються переконати, що її гроші треба “терміново захистити”.
Найпоширеніші варіанти дій, які пропонують шахраї:
- перевести кошти на “безпечний” або “резервний” рахунок;
- оформити кредит нібито для блокування підозрілих операцій;
- назвати SMS-коди, CVV-код або дані картки для “перевірки особи”.
Усі ці дії мають одну мету — отримати доступ до грошей або змусити людину самостійно їх переказати.
Чому на це досі потрапляють
Головна причина ефективності такої схеми — психологічний тиск. Повідомлення про “злам” або “невідомий пристрій” автоматично викликає тривогу. Людина починає діяти емоційно, намагаючись швидко “врятувати” свої гроші.
Шахраї свідомо використовують ефект терміновості: вони не дають часу перевірити інформацію через офіційний застосунок банку або зателефонувати на справжню гарячу лінію.
Додатково вони можуть підвищувати довіру, називаючи частину реальних даних клієнта (наприклад, ім’я або банк), отриманих із відкритих або злитих баз. Це створює ілюзію офіційності.
У результаті навіть обережні користувачі можуть повірити, що спілкуються з банком, хоча насправді це ретельно зрежисована схема соціальної інженерії.
Що важливо запам’ятати
Ключова порада — не взаємодіяти з такими викликами взагалі. Якщо надходить подібний дзвінок, його варто одразу завершити та перевірити інформацію через офіційні канали.
Особливо важливо не виконувати жодних інструкцій, які звучать у телефоні, навіть якщо вони здаються переконливими або терміновими. Фахівці з кібербезпеки підкреслюють: головна мета таких атак — змусити людину втратити контроль над ситуацією. І саме спокійна перевірка інформації дозволяє уникнути фінансових втрат.
Приєднуйтесь до нашіх каналів
«Підсумки дня. Новини України та світу» — о 22:00 пишемо добірку про те, що важливого відбулося протягом дня.
THEKIEV.city Київ — усе, що стосується нашого міста.
«Диван зачекає» — куди ходити у Києві, та як розважатися.
«Сова» — кращі добірки кіно, серіалів, та музики.
