Мобільні котельні на вузлових теплопунктах Києва можуть убезпечити опалення наступної зими

Енергетики ремонтують пошкоджені російськими авіаударами секції Дарницької ТЕЦ у Києві, 4 лютого 2026 року. Getty Images/AFP/Roman Pilipey

Задля стабільного опалення наступної зими у столиці варто відходити від радянської системи централізованого теплопостачання. Київ може перейти до розподіленої системи теплопостачання. Пропонується встановлювати модульні котельні на ключових вузлах тепломереж, щоб система була стійкішою до атак і аварій. До прикладу, 15-20 таких приладів убезпечать такий район як Троєщина, що цієї зими кілька тижнів лишалась без тепла.

Про це в ефірі Українського Радіо розповіли власник компанії "Євротехенерго" Дмитро Новосад та віцепрезидент Теплоенергетичного кластера України Андрій Гевко.

Експерти пояснили, що тепломережі столиці подібні до кровоносної системи, а це можна зробити розрахунок для забезпечення їхньої стійкості:

"Є так звані центральні теплові пункти. Це великий вузол, у якому сходяться всі тепломережі. (…) потім воно розгалужується в ще менші, і потім у "капіляри" — це коли в будинку вже безпосередньо тепло йде до наших радіаторів. І наша концепція полягала в тому, щоб на великих вузлах — центральних теплових пунктах — поставити модульні котельні, які будуть фактично гарантувати нам стійкість системи".

Модульні котельні можуть бути як резервом на випадок аварій чи обстрілів, так і основним джерелом енергії для киян. Ці котельні є безпечними для людей, якщо трубу звести заввишки 15-30 м, бо вони працюють на відносно чистому паливі — на газу. Їх також значно швидше можна відновити в разі атаки, на відміну від теплоелектростанцій, які відбудовуються роками.

"Звичайно, якщо прилетить дороговартісна ракета і влучить по цій котельні, то вона її знищить. Але це не торкнеться, по-перше, одразу всіх, а по-друге, якщо це будуть якісь незначні пошкодження, це дуже легко ремонтується, і ми можемо в лічені години запускати систему", — кажуть фахівці.

На думку Гевка та Новосада, в Києві реально за 6 місяців створити таку мережу мобільних котелень: ті виробники, які є нині в теплоенергетичному кластері, можуть це реалізувати. Виробництво однієї блочно-модульної котельні триває 2-3 місяці, монтаж та перевезення — ще 2-3 місяці. Встигнути можна за певних умов:

"За умови наявності фінансування, за умови співпраці київської міської влади з районною, за умови спрощення деяких нормативів. І тут рішення: перше — потужності, а друге — політична воля".

Після таких новацій тарифи для населення не мають зрости, додають експерти, проте можуть виникнути маніпулювання тарифами, адже нова модель або належатиме приватним підприємствам, або мобільні котельні передадуть на баланс Київтеплоенерго й виникне питання з ремонтами великих теплотрас, чим займається зараз це комунальне підприємство:

"Незрозуміло буде, що робити з цими сотнями кілометрів теплотрас, наприклад, у місті Києві. Тому що зараз їх ремонтують, на це виділяються кошти, їх постійно покращують, ремонтують цілу зиму прориви, які відбуваються. Чим тоді буде займатися "Київтеплоенерго"? Незрозуміло. І в тариф також закладаються всі ці ремонтні роботи, вартість експлуатації теплотрас".

Напередодні, 10 березня, Київрада ухвалила комплексний план енергостійкості столиці. Він передбачає 10 млрд грн до кінця 2026 року на відновлення пошкоджених внаслідок обстрілів об'єктів генерації, їхній захист від атак, резервне живлення тепло- і водопостачання, ремонт тепломереж, створення нових когенераційних об'єктів, розвиток сонячної генерації, енергоефективність ОСББ.

Також Київ розраховує отримати від держави понад 37,7 млрд грн на резервне живлення теплопостачання, стійкість електромережі, децентралізацію опалення, ремонт потужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, посилення фізичного захисту ТЕЦ.

Читати ще

Відновлювати ТЕЦ чи переходити на децентралізоване опалення: як у Києві планують готуватись до наступної зими

Міський голова Віталій Кличко та його заступник Петро Пантелеєв розповідали, що мобільні котельні чи когенераційні установки не замінять центральне опалення в Києві.

Нагадаємо, після російських атак у січні, зокрема по ТЕЦ-6, мікрорайон Троєщина в Деснянському районі Києва кілька тижнів лишався без опалення, на місці розгортали пункти обігріву з можливістю ночівлі, літніх людей у скруті забезпечували гарячою їжею. В лютому тепло поступово повернули.

Окрім січневих обстрілів, через які вимикали опалення по всьому Києву, 3 лютого місто зазнав російського обстрілу безпілотниками та ракетами. Внаслідок удару у Дніпровському і Дарницькому районах без опалення залишилися понад 1100 багатоповерхових будинків.

Читати ще