Евакуаційний вагон Укрзалізниці на виставці в Києві, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук
У Києві 12 березня відбулась презентація вагонів Укрзалізниці, на яких уже 4 роки повномасштабної війни відбувається евакуація поранених українців. Залізничники показали вагон-реанімацію, де можна розмістити 5 важкопоранених, а також вагон для 10 поранених середньої тяжкості. Там є обладнання для хірургічних втручань.
Суспільне поспілкувалось про особливості цих вагонів з УЗ, лікаркою, яка їздить на евакуації, та військовим, якого 3 роки тому вивезли таким вагоном.
Керівник пасажирського напряму Укрзалізниці Олександр Шевченко розповів Суспільному: такі поїзди з'явилися в УЗ ще у 2022-му році — у березні того року зібрали перші склади поїздів.
На сьогодні в Україні діють 6 модернізованих вагонів-реанімацій, кожен з яких може перевозити 5 важкопоранених.
Посадовець розказав про оснащення в таких вагонах — по суті, тут розміщена повноцінна операційна та мінілабораторія, якщо потрібно взяти в пацієнта аналізи. Є кисневі станції, станції переливання крові, є всі пристрої, необхідні для інтубації легенів.
Евакуаційний вагон-реанімація Укрзалізниці, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук
У перші дні вторгнення волонтери, медики з різних регіонів та навіть країн облаштували таку технологію з нуля, не маючи жодних креслень, жодного ноу-хау в світі, яке можна було б перейняти. Адже востаннє евакуаційні медичні вагони, за словами Шевченка, курсували в Першу світову війну. Зараз у парку УЗ 70 медичних вагонів.
На початку великої війни до цього напряму долучилися 20 волонтерів "Лікарів без кордонів", які ще проводили евакуацію поранених з Маріуполя Донецької області, поки це було можливо.
Евакуаційний вагон Укрзалізниці, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук
Сьогодні ж медики на евакуації представляють абсолютно різні регіони, а за ці 4 роки долучалися й іноземці.
"Я пам'ятаю лікарів зі Швеції, з Бельгії, з Швейцарії, тобто з абсолютно різних країн. Молоді хлопці та дівчата приїжджали для того, щоб поділитися досвідом, поволонтерити і допомогти. Зараз це вже більш професійна, поставлена на колію процедура, в якій найкращі лікарі і найкращі анестезіологи країни допомагають врятувати життя", — додав Шевченко.
Евакуаційні вагони регулярно курсують з прифронтових областей, вивозячи поранених до стабілізаційних пунктів і далі — до лікарень великих обласних центрів. Маршрути планують залізничники.
"Ми не розголошуємо маршрути зі зрозумілих причин, не розголошуємо точки посадки і висадки. Ці поїзди йдуть спеціальним розкладом під диспетчерським наглядом. Для нас це одне з пріоритетних стратегічних перевезень", — каже Олександр Шевченко.
Евакуаційний поїзд, за його словами, — об'єкт полювання для армії РФ. Потенційно він може зазнати атак з повітря. Для цього персонал поїзда напрацював порядок дій на випадок атаки: ліжка тут на коліщатках, у разі чого команда може за лічені секунди вивезти людей разом з апаратами в безпечне місце.
Евакуаційний вагон Укрзалізниці, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук
Увесь цей досвід, як каже Шевченко, демонструє винахідливість українців, його переймають фахівці з-за кордону:
"Зараз ми вже маємо практику, яку наслідують країни Європи. Приїжджають до нас — от нещодавно норвежці приїжджали на зустріч, займалися, по суті, перейняттям цього досвіду. Тому ми радісно ділимося тою інформацією, яка точно не зашкодить нашим планам, у безпечних межах".
Посадовець УЗ підкреслив, що якщо на початку вторгнення до медевакуації залізницею активно залучали волонтерів, то зараз держава — зокрема Командування медичних сил ЗСУ — взяла це під свій контроль.
Евакуаційний вагон Укрзалізниці, Київ, 12 березня 2026 року. Суспільне Новини/Ліля Гончарук
Командувач медичних сил ЗСУ Анатолій Казмірчук наголосив, що на початку повномасштабної агресії Росії стало ясно, що Збройні сили не можуть вчасно і швидко надати необхідну медичну допомогу пораненим, не маючи дієвого засобу для евакуації. Тому на той час завданням номер один постала організація лікувально-евакуаційних заходів. По допомогу звернулися до залізничників, разом із ними та волонтерами налагодили вивезення поранених бійців залізницею з прифронту.
"Важливо своєчасно пораненого доставити на етап спеціалізованої допомоги, це забезпечить йому збереження життя, надалі дасть можливість своєчасно проводити необхідне реабілітаційне лікування", — підкреслив командир.
Казмірчук додав, що оскільки засоби евакуації зараз інтенсивно використовуються, вони потребують оновлення та осучаснення: нового медобладнання, справної інфраструктури, сучасних енергозберігальних технологій.
Ольга Ласточкіна — лікарка-анестезіологиня, ординатор медичної служби відділення евакуації залізничним транспортом. Раніше вона працювала цивільною анестезіологинею, але з війною її залучили через потребу розширення медичної служби. Вона розповіла Суспільному про ненормований графік роботи, що сама вона не проводила на борту поїздів оперативних втручань і що евакуаційні потяги хоч і не наближаються до "нуля", але максимально близько під'їжджають до тих вокзалів, де можна забрати пацієнтів зі швидких допомог.
"Технічно важче працювати [ніж у цивільних лікарнях], оскільки ти постійно в русі і є якісь маніпуляції, які потребують чітко твоїх дій, особливо руками. Але справляєшся, прилаштовуєшся до тих умов, тих коливань. За необхідності можна попросити машиніста скинути трохи швидкість, якщо вже така є дійсно необхідна", — ділиться Ольга.
Ольга Ласточкіна — лікарка-анестезіологиня, ординатор медичної служби відділення евакуації залізничним транспортом. Суспільне Новини/Ліля Гончарук
Один з тих поранених бійців, якого вивозили евакуаційним поїздом, — Дмитро Ленартович, актор театру та кіно, заслужений артист України і офіцер ЗСУ. Він був поранений в Соледарі у 2023 році, коли підносив бойові комплекти побратимам і потрапив під панівний вогонь.
"Я опинився в панцернику, на броні. І їхав, відстрілюючись у вічко. Ми на міні підірвалися і плюс з ВОПаВзводний опорний пункт приліт дуже сильний. В мене там акубаротравма була, уламки в мене і осколки в мене позалітали і я був поранений. І благо, що були лікарі", — каже Дмитро.
Лікарі його витягнули, але бійців узяли в кільце, і вони не могли вивезти пораненого в Краматорськ, тож поїхали через Бахмут, де Ленартовича разом з іншими бійцями "сортували": виживе — не виживе.
"А я в такому угарі звук видав: "И-и-и-и". Він сказав: "Цей виживе, вивозьте його в Краматорськ". І мене на Краматорськ вивезли. Звідти до Дніпра на Мечникова, а з Мечникова — вже на цьому евакуаційному вагоні їхав. Так що цей потяг мені врятував життя теж".
Від Ленартовича Суспільне також дізналося, що персонал евакуаційних поїздів, уже знає, на яких ділянках чи поворотах вагон більше трясе, тож перечікує ці хвилини, і потім продовжує маніпуляції з пораненими.
