Віталій Кличко під час позачергового засідання Київради 10 березня 2026 року. Пресслужба Київради/Борис Корпусенко Аудіоверсія Аудіоверсія матеріалу x1 0:00 / 0:00
Згенеровано з допомогою ШІ x1 0:00 / 0:00
Після російських атак на енергетичну інфраструктуру в Києві виникали перебої з електропостачанням і водою, а роботу метро тимчасово зупинялося. Столичний голова Віталій Кличко пояснює це залежністю міської інфраструктури від єдиної енергосистеми України та необхідністю часу для переходу на резервне живлення.
Про це він сказав в інтерв’ю BBC News Україна.
За словами Кличка, Київ не має власної генерації електроенергії, але споживає близько двох гігаватів. Від електропостачання залежать метро, трамваї, тролейбуси, водопостачання та інші об’єкти критичної інфраструктури. Коли зникає струм, системам потрібен час, щоб переключитися на резервне живлення.
«Коли зникає повністю електропостачання, від якого залежить і робота електротранспорту — метро, тролейбусів, трамваїв, — і від якого залежить багато критичної інфраструктури, а також живлення водопостачання, то нам потрібен деякий час для того, щоб переключитись», — пояснив міський голова.
Водночас Кличко наголосив, що підготовка міста до зими не може повністю усунути ризики, пов’язані з російськими ударами. За його словами, від ефективності протиповітряної оборони залежить, чи вдасться захистити критичну інфраструктуру від нових пошкоджень.
«Ключова складова — це робота протиповітряної оборони. Гарантувати, що в один момент не зникне електропостачання чи можуть бути проблеми з іншими сервісами, ми не можемо, це залежить від того, наскільки ми ефективно будемо відбивати атаки», — сказав Кличко.
Кличко відповів на критику прем’єра
В інтерв’ю міський голова також прокоментував слова прем’єр-міністра Сергія Корецького, який раніше заявляв, що Київ міг підготуватися до зими «краще, швидше та якісніше». Кличко не погодився з оцінкою, що перебої з водопостачанням після знеструмлень свідчать про недостатню готовність столиці.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
За словами Кличка, завдання міської влади — якомога швидше відновлювати послуги після влучань у критичну інфраструктуру. Він також заявив, що роботи з підготовки до зими тривають за графіком, затвердженим на засіданні Ради національної безпеки і оборони.
Окремо Кличко розкритикував затримку з доступом до коштів, які місто позичило для реалізації плану стійкості. За його словами, казначейство майже місяць не давало змоги використати кредит у розмірі одного мільярда гривень, через що місто мало менше часу для виконання робіт. Прем’єр Корецький раніше заявляв BBC, що затримка тривала два з половиною тижні й не могла суттєво вплинути на реалізацію плану.
Читати ще
Читати ще
«Мене хочуть усунути»: Кличко пов’язав мітинг під КМДА з кампанією проти нього
План стійкості Києва виконали більш ніж на 60%
За словами Кличка, Київ уже виконав понад 60% робіт, передбачених планом стійкості. Він охоплює будівництво котелень, прокладання мереж, підключення генераторів, а також заходи для забезпечення водопостачання, водовідведення й теплопостачання.
Місто планує завершити реалізацію плану до грудня. Водночас Кличко визнав, що роботи ускладнюють повітряні тривоги та пошкодження об’єктів й обладнання внаслідок російських атак.
«Більше 60% виконано. Але відсотки не мають значення, бо ми взяли зобов’язання реалізувати план стійкості до грудня», — заявив міський голова.
Що відомо про план енергостійкості Києва
3 березня 2026 року РНБО затвердила плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Столиці дали додатковий час на доопрацювання, а 10 березня Київрада з другої спроби ухвалила план енергостійкості.
20 березня Київ представив комплексний план енергостійкості на засіданні Координаційного центру РНБО. У серпні місто переглянуло його, вилучивши частину проєктів, запланованих на 2027–2028 роки, та визначивши пріоритетні заходи на 2026 рік. Через це загальну вартість плану зменшили з 67 до 37 млрд грн.
Концептуально план не змінився. Основні напрямки — інженерно-технічний захист критичної інфраструктури, резервне живлення систем водо- і теплопостачання, розвиток когенерації та створення резервних систем теплопостачання. План передбачає три категорії заходів: критично важливі, які місто може реалізувати власними силами; додаткові, для яких потрібно визначити фінансування; та проєкти, що потребують змін до законодавства й залучення ресурсів центральної влади.
Для реалізації плану Київ акумулював понад 10 млрд грн, ще приблизно стільки ж, за словами в.о. першого заступника голови КМДА Пантелеєва, виділила держава. Близько 5 млрд грн місто залучило як кредитні кошти, зокрема 2,5 млрд грн кредитної лінії Ощадбанку.
Також Київрада ухвалила рішення щодо залучення кредитів від Укрсімбанку та Укргазбанку на загальну суму майже 3,5 млрд грн для підготовки до опалювального сезону. Гроші, зокрема, спрямують на розбудову резервної теплогенерації.
8 жовтня у КМДА повідомили, що були розблоковані платежі з держбюджету за окремими проєктами плану енергостійкості Києва. Йдеться про резервне теплопостачання, будівництво когенераційних станцій, безперебійне живлення об’єктів водопровідного господарства.
