Позачергове засідання Київради 10 березня 2026 року. Пресслужба Київради/Борис Корпусенко
Депутати Київради у вівторок, 10 березня, зібралися на позачергове засідання. У порядку денному — розгляд плану енергетичної стійкості столиці на наступний опалювальний сезон. Частину засідання провели у закритому режимі. Зрештою, план енергостійкості ухвалили. Документ підтримали 92 депутати.
Про це повідомляє кореспондент Суспільного.
Після того, як план енергостійкості опрацюють в юридичному відділі Київради, його підпише міський голова Віталій Кличко. Потім документ відправлять на затвердження уряду.
Засідання Київради 10 березня 2026 року. Пресслужба Київради/Борис Корпусенко
Що передбачає Комплексний план енергостійкості Києва
Комплексний план енергетичної стійкості передбачає три складові фінансування. У першій — йдеться про заходи, пріоритетність яких визначена як критична, і їх можуть реалізувати вже наявним коштом міського бюджету до кінця 2026 року. Зокрема, планується відновлення пошкоджених внаслідок обстрілів об'єктів генерації, їхній захист від атак, резервне живлення тепло- і водопостачання, ремонт тепломереж, створення нових когенераційних об'єктів, розвиток сонячної генерації, енергоефективність ОСББ. На ці заходи з міського бюджету спрямують понад 10 мільярдів гривень.
Друга складова плану визначає більший перелік заходів, які місто може виконати після визначення джерел їх фінансування. Якщо буде перерозподіл коштів з міського бюджету, понад 13 мільярдів зможуть спрямувати на втілення плану до кінця 2026 року.
Третя складова — це перелік заходів Комплексного плану стійкості Києва, що можуть бути виконані містом лише за умови змін до законодавства України, а також залучення до їхнього виконання фінансових, технічних та інших ресурсів центральних органів виконавчої влади. Київ розраховує отримати від держави понад 37,7 мільярда гривень. За ці кошти планують, зокрема, забезпечити резервне живлення теплопостачання, зміцнити стійкість електромережі, впровадити децентралізацію опалення, відремонтувати потужності ТЕЦ-5 і ТЕЦ-6, посилити фізичний захист ТЕЦ.
Що каже міський голова Кличко
Після засідання Кличко розповів журналістам, що план передбачає максимальне зменшення залежності міста від центральних мереж та розвиток розподіленої генерації. Термін реалізації — три роки. Реалізовувати його будуть поетапно.
"Ми плануємо першочергово відновлювати ті енергооб'єкти, які були ушкоджені обстрілами. Нам обов'язково потрібна ефективна робота ППО. Але якщо центральне теплопостачання не зможе працювати, нам потрібні альтернативні джерела, щоб забезпечити у випадку уражень наші ключові станції, які відповідальні за теплопостачання всього міста", — зазначив Віталій Кличко.
Віталій Кличко під час позачергового засідання Київради 10 березня 2026 року. Пресслужба Київради/Борис Корпусенко
Загалом для реалізації Комплексного плану енергостійкості потрібно понад 67 мільярдів гривень. Цих коштів у міському бюджеті немає. Тому Київ розраховує на допомогу держави та міжнародних партнерів.
"Ми готові взяти на себе відповідальність за ті речі, які були презентовані в цьому плані. Але також розраховуємо на спільну роботу що стосується і юридичних, і законодавчих складових, і на фінансову допомогу від держави для того, щоб підготувати місто до наступного опалювального сезону", — сказав міський голова.
Що кажуть депутати Київради
Міського голову та профільний департамент КМДА визначили відповідальними за реалізацію заходів, що вже заплановані бюджетом. Це передбачає поправка, яку подали депутати Київради від фракції "Слуга народу" і за яку проголосували в сесійній залі, повідомив журналістам депутат від фракції "Слуга народу" і голова комісії з питань бюджету та соціально-економічного розвитку Андрій Вітренко.
"Що в плані потрібно — як мінімум потрібно забезпечити теплом киян. Тобто будуть реалізовані проекти когенераціних установок, будуть реалізовані проекти енергетичних островів. Скажемо відверто, що реалізація першого етапу цього плану не забезпечить на 100% теплопостачання в місті, як це було до війни. Загалом цей проект вартує більше 60 мільярдів гривень. Тобто у нас на сьогодні є шоста частина цих грошей, які вже зараз можна витрачати", — сказав Вітренко.
"Задоволені ми планом, чи не задоволені, головне, щоб кияни були захищені від блекауту і відсутності водопостачання і водовідведення. Багато недоліків, багато чого треба удосконалювати. Багато питань будуть виникати в ході реалізації цього плану, але треба рухатися вперед, щоб це почати реалізовувати. Щоб реалізовувати цей план, треба гроші", — зазначила депутатка Київради від фракції "Європейська солідарність" Марина Порошенко.
Розглянути та схвалити проєкт плану енергостійкості депутати Київради мали ще вчора, 9 березня. Утім позачергове засідання Київради не відбулося через відсутність кворуму. Депутати фракції "Слуга народу" не з'явились у повному складі.
Що передувало
3 березня президент Володимир Зеленський провів засідання РНБО України, на якому затвердили плани стійкості для всіх областей та обласних центрів, крім Києва. Як повідомив Зеленський, столиці дали додатковий тиждень для оновлення та захисту плану підготовки до наступного опалювального сезону.
Міський голова Віталій Кличко своєю чергою зауважив, що комплексний план стійкості столиці, який представили на засіданні РНБО, потребує участі і допомоги держави. Пропозиції до плану вчасно подали Мінрозвитку громад та територій, а до його розробки залучали експертів енергетичної галузі.
В.о. першого заступника голови КМДА Петро Пантелеєв оприлюднив відкриту частину енергоплану стійкості столиці.
5 березня президент Зеленський заявив, що Київ досі не подав план стійкості на наступний опалювальний сезон для затвердження урядом. Крайній термін — вівторок, 10 березня. А міський голова Віталій Кличко повідомив, що позачергове засідання Київради, на якому ухвалять проєкт плану стійкості, проведуть 9 березня.
