Останні дві зими більшість областей України жили за графіками відключень, а подекуди світла не було по 8–10 годин поспіль. Для когось це зіпсовані продукти в холодильнику, для когось — зірваний робочий день удома. Пережити чергове відключення з мінімальними втратами реально, якщо завчасно продумати, де брати електрику, коли її немає в мережі.
Скільки енергії споживає будинок під час відключення
Почати варто з простого підрахунку: що саме має працювати, коли зникає напруга. Повний дім із бойлером та електроплитою витягнути складно, але базові речі — цілком.
Орієнтовні цифри для квартири чи невеликого будинку:
- холодильник — 100–200 Вт у моменти роботи компресора;
- Wi-Fi роутер і ноутбук — 20–60 Вт;
- LED-освітлення — 30–50 Вт на кімнату;
- зарядка телефонів, циркуляційний насос опалення — ще 50–100 Вт.
Базовий набір із холодильника, світла, інтернету та зарядок — це приблизно 300–500 Вт постійного споживання. За 8 годин відключення набігає 2,4–4 кВт·год енергії. Саме стільки має «віддати» ваша система, щоб ви не відчули дискомфорту.
Чим накопичувати: від павербанків до стаціонарних систем
Рішень кілька, і різняться вони масштабом.
Павербанки виручають з телефонами та дрібною електронікою, але холодильник від них не запустити. Портативні зарядні станції на 0,5–2 кВт·год уже тягнуть роутер, кілька лампочок і зарядки — зручно, нічого не треба монтувати. А коли відключення регулярні й тривалі, логічним стає стаціонарне рішення: інвертор плюс акумуляторний блок, вмонтований у домашню електромережу. Він вмикається автоматично і здатен живити кілька споживачів одночасно.
Різниця між портативною станцією та стаціонарною системою — передусім у серці пристрою, тобто в акумуляторі.
Який акумулятор підходить для дому
Тут вибір фактично зводиться до двох хімій.
Свинцево-кислотні батареї (гелеві, AGM) дешевші на старті. Але живуть вони 300–500 циклів заряд-розряд і погано переносять глибокий розряд — реально використати можна лише половину заявленої ємності, інакше ресурс тане на очах. Для щоденних відключень це означає заміну вже за рік-півтора.
Літієві акумулятори грають в іншій лізі: 3000–6000 циклів і віддача майже 100% закладеної енергії. Для сценарію, коли батарея заряджається і розряджається щодня, практичніше взяти lifepo4 акб для дому — літій-залізо-фосфатна хімія вважається однією з найстабільніших. Вона не схильна до теплового розгону, витримує роботу в діапазоні від –20 до +60 °C і зберігає ємність роками. Для житлового приміщення фактор безпеки тут вирішальний: на відміну від деяких інших літієвих типів, LiFePO4 не займається навіть при механічному пошкодженні комірки.
Так, початкова ціна вища. Але якщо порахувати вартість одного циклу за весь строк служби, літій виходить дешевшим — просто платите ви один раз, а не щосезону.
Як розрахувати потрібну ємність
Повернімось до наших 400 Вт споживання і 8 годин без світла. Множимо — отримуємо 3,2 кВт·год. До цього додаємо запас на ККД інвертора (приблизно 10–15%) і невеликий резерв, щоб не розряджати батарею в нуль.
На практиці для такого завдання беруть систему на 4–5 кВт·год. Якщо ж хочете живити ще й насос опалення або кілька днів автономності — рахунок іде на 10 кВт·год і більше, і тут уже є сенс дивитися в бік модульних збірок, які нарощуються додатковими батареями в міру потреби.
Головне — закладати потужність інвертора з урахуванням пускових струмів. Той самий холодильник у момент старту компресора споживає вдвічі-втричі більше за номінал, і слабкий інвертор просто піде в захист.
Коротко
Автономне живлення починається не з покупки залізяки, а з аркуша паперу, на якому ви виписали власні потреби у ватах і годинах. Коли ці цифри є, підібрати накопичувач нескладно. Для разових коротких відключень вистачить портативної станції, а для життя за графіками варто вкластися в стаціонарну систему на літієвих батареях — вона окупиться спокоєм і збереженими продуктами вже першої зими.
