Акція родичів військовополонених у Києві під стінами парламенту, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара
У середу, 9 жовтня, у Києві під стінами Верховної ради на акцію зібралися родичі військовополонених оборонців Маріуполя і Чорнобильської атомної електростанції, які вже третій рік перебувають у російському полоні.
Про це з місця події передає кореспондентка Суспільного.
Кількадесят протестувальників приходять щодня до парламенту зі світлинами полонених військових і з плакатами з написами "Волю захисникам ЧАЕС", "Третій рік полону! Скільки ще?", "Врятуйте наших захисників! Їх катують і вбивають в російському полоні", "Третя зима в полоні — вірна смерть". Цим учасники акції намагаються привернути увагу влади до необхідності вжити максимум зусиль для звільнення усіх українських військовополонених.
Акція родичів військовополонених під стінами парламенту. Київ, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара
Щодня на акцію приходить пані Ірина. Вона представляє родичів полонених військовослужбовців Національної гвардії військової частини 3041. Жінка розповіла, що нацгвардійці цієї частини боронили ядерні об'єкти на Чорнобильській АЕС. У перший же день повномасштабного вторгнення російські військові на 24 танках з території Білорусі зайшли на станцію і взяли в полон усіх, хто там перебував.
Ірина — учасниця акції родичів військовополонених під стінами парламенту Київ, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара
31 березня 2022 року, всіх підняли, без попередження загрузили в автозаки і повезли в сторону Білорусі. Всіх, кого не обміняли в перший рік повномасштабного вторгнення, розподілили по російських СІЗО. У кожній камері тримають по кілька людей, каже Ірина.
"У них в камері і туалет і тут же у них прийняття їжі. Вони там не можуть лежати, сидіти, весь час стоять. Хлопці, які повертаються, вони повертаються з дуже опухлими ногами в тяжкому стані. Із 169 військовополонених військової частини 3041, що захищали Чорнобильську станцію, на сьогоднішній день в полоні залишається 76. Тобто трошки менше половини. І ми не знаємо, коли їх повернуть. Їх не обмінювати треба, їх потрібно повертати", — сказала учасниця акції.
Тетяна — учасниця акції родичів військовополонених біля парламенту. Київ, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара
Пані Тетяна щодня ходить на акції під будівлю Верховної ради. Її чоловік разом з іншими нацгвардійцями-оборонцями ЧАЕС понад два з половиною роки перебуває в російському полоні. Жінка припускає, що військові третю зиму у полоні можуть не пережити. Тому, каже вона, необхідно посилити зусилля для звільнення українських військовополонених.
"Наші хлопці будуть перебувати вже третю зиму в полоні — у холоді, голоді, змучені і фізично і морально. Ми хочемо, щоб нас почули, щоб звільнили наших рідних якнайшвидше з полону. Мало того, що вони отримали дуже велику дозу радіації (на ЧАЕС), то їх ще кожного дня там катують, кожного дня вони піддаються тортурам", — наголошує Тетяна.
Акція родичів військовополонених під стінами парламенту. Київ, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара
Серед учасників акції під стінами парламенту — Оксана Чернова. Її чоловік вже третій рік у російському полоні. Про це жінка дізналася з листа Червоного Хреста. Іншої інформації, ані де утримується військовий, ані в якому він стані, жінка не має. Такі акції, каже вона, повинні привернути увагу не лише українських посадовців, а й міжнародної спільноти до проблеми військовополонених.
"Над ними знущається Російська Федерація, їх катують, вони всі знесилені, голодні, всі хворі. І ми просимо звернути увагу міжнародної спільноти для того, щоб повернули наших рідних", — наголосила Оксана Чернова.
Оксана Чернова — учасниця акції родичів військовополонених під стінами парламенту. Київ, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара
Із Харкова на акцію приїхала Світлана Собчук. Вона чекає з полону свого сина, як обороняв Маріуполь. Каже, хлопець в тяжкому стані, має серйозні проблеми зі здоров'ям і належної медичної допомоги не отримує.
"Хочеться знати, як моя дитина виносить полон, як його стан здоров’я. Хочеться бачити прозорі списки на обмін, і скільки дітям треба терміти нестерпні умови їхнього утримання в цьому полоні. Дитина була в тяжкому стані, йому не надавали належної допомоги, він відмовлявся від їжі", — розповіла Світлана Собчук.
Світлана Собчук — учасниця акції родичів військовополонених біля стін парламенту. Київ, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара
Чоловік Алли Бойко вважається зниклим безвісти. Він був серед тих, хто обороняв Маріуполь на заводі Ілліча.
"Мого чоловіка Червоний Хрест не підтвердив (полоненим — ред.), російська сторона також не підтверджувала. Але коли хлопці виходили (з заводу Ілліча — ред.), казали, що мій чоловік був живий і у 2022 році він був в Оленівці. Після Оленівки нам нічого невідомо, ні місце перебування, ні стан здоров'я", — сказала сказала Алла Бойко.
Алла Бойко — учасниця акції родичів військовополонених біля парламенту. Київ, 9 жовтня 2024 року. Суспільне Новини/Анна Самара
14 вересня цього року внаслідок обміну додому повернулися 103 полонені військовослужбовці Збройних сил. 13 вересня Україна повернула з російського полону 49 полонених, серед яких військові, зокрема, 15 "азовців" та цивільні. Станом на 13 вересня з російського полону звільнено 3569 людей.
Уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець анонсував міжнародну конференцію у Канаді 30-31 жовтня, присвячену пункту 4 Формули миру — звільненню всіх полонених і депортованих під час війни з РФ.
Як запевнив голова Служби безпеки України Василь Малюк, співробітники СБУ разом з Силами оборони нині активно працюють над поповненням обмінного фонду за рахунок взяття в полон військовослужбовців РФ на полі бою, зокрема, у Курській області.
В Україні в Реєстрі зниклих безвісти за особливих обставин станом на кінець вересня 2024 року є дані про 55 тисяч людей.
Читати ще
Читати ще «Зниклі безвісти — не значить забуті». На Майдані Незалежності пройшла акція до Дня Сил територіальної оборони
