Акція родин військовополонених та зниклих безвісти. Київ, 27 травня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
У Києві у вівторок, 27 травня, біля Верховної ради на чергову акцію-нагадування зібралися родичі військовополонених та зниклих безвісти. Кілька десятків людей з різних міст України прийшли, щоб нагадати про бійців, з якими вже місяцями і роками немає зв'язку, та про тих, хто досі залишається в російській неволі.
Про це з місця події повідомляє кореспондентка Суспільного.
"Народ має бачити, Верховна рада має бачити скільки нас. Якщо сидіти вдома і скласти руки, ніхто їх шукати не буде", — каже одна з учасниць акції Марина, чоловік якої зник безвісти на Курському напрямку 30 березня цього року. І відтоді про нього немає жодної інформації.
Марина — одна з учасниць акції родин військовополонених та зниклих безвісти. Київ, 27 травня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Мар'яна Тюх регулярно ходить на акції родин військовополонених та зниклих безвісти. Її чоловік вважається зниклим з липня 2024 року. Хоча жінка сподівається, що він потрапив в полон, адже троє бійців, які вийшли з російської неволі, впізнали його.
"Коли я востаннє спілкувалася з командуванням, мені сказали, що мого чоловіка розірвали, що він красавчік, герой, що він загинув. Коли я сказала: дайте мені хоч тіло поховати, вони сказали: не бійтеся — поховаєте", — розказує Мар'яна.
Про те, що її чоловік начебто загинув каже і його побратим Ярослав.
"Мені теж почав розказувати, що він бачив, що мій чоловік загинув. Він розказував, що у мого чоловіка дуже сильні поранення, що у нього побиті легені, перебиті ребра, прибиті руки. Командування нічого не говорить, замовчує ситуацію. А я взнала, що мій чоловік в полоні. Троє хлопців його впізнали, але немає підтвердження", — наголошує Мар'яна.
Учасники акції родин військовополонених та зниклих безвісти біля Верховної ради. Київ, 27 травня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Олена також шукає свого чоловіка — бійця полку "Айдар". Він зник на фронті ще у жовтні 2022 року.
"На даний час статус зниклого безвісти. Та інформація, яка в мене є, вона вважається недостовірною. Чи були знімки з дрону? Слідчий сказав, що на такі запити військова частина не відповідає. Там військова таємниця. Шукаємо самі", — розказує Олена.
Юлія (з плакатом) — шукає чоловіка, який у серпні торік зник безвісти на фронті. Київ, 27 травня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Дружина військовослужбовця 61 бригади Артема Галкіна Юлія розповідає, що її чоловік вийшов на бойове завдання 2 серпня 2024 року, через два дні він зник. А ще через три дні жінці про це повідомили.
"Вийшли вони на позицію, як вдалося мені дізнатися, що він один день тримав позицію сам. Потім до нього відправили ще двох хлопців, з яких один зміг вийти живим. З його слів, мій чоловік тяжкопоранений, з контузією, але відстрілювався до останнього БК. Але евакуації не було. Його залишили там одного", — розказала Юлія.
Через день після зникнення, 5 серпня, у Артема був день народження. Тоді Юлія мала повідомити йому, що вагітна.
"На жаль, я своєму чоловіку не встигла сказати, що вагітна, буквально один день. Я мала йому сповістити про подарунок — нашу спільну доньку. 7 серпня у мене був день народження і 7 серпня мені повідомили, що він зник. З тих пір серпень найпекельніший місяць в моєму житті. За майже 11 місяців жодної допомоги, жодної звісточки не знайдено", — каже Юлія.
Акція родин військовополонених та зниклих безвісти. Київ, 27 травня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Також учасники акції виступили проти закону №3995, який президент Володимир Зеленський підписав ще в листопаді 2024 року і який набув чинності 20 січня 2025 року. Закон дозволяє військовим самостійно вирішити, хто отримає виплати, якщо вони зникнуть безвісти чи потраплять у полон.
Якщо особистого розпорядження немає, кошти отримуватимуть члени родини рівними частками. Проте загальна сума виплат не перевищуватиме 50% грошового забезпечення. Решта коштів чекатиме на повернення військового або буде включена до спадщини.
Мітингувальниця Маріанна Яцеленко розповідає, що її чоловік зник ще у 2023 році і досі про нього нічого не відомо. Як і решта учасників акції, жінка вважає, що дія закону не має поширюватись на тих, хто зник до його ухвалення.
"Коли мій чоловік зник у 2023 році, не було такої можливості, як зараз, написати особисте розпорядження. Відповідно, у 2025 році, через 2 роки, як зник мій чоловік, йому дають таку можливість. Як реально йому це зробити? Як безвісти зниклі 22, 23, 24 років і початку 2025 року могли написати таке розпорядження. Виходить, що зараз діючим військовим дали таке право, а безвісти зниклим такого права не дали", — нарікає Маріанна.
Маріанна — учасниця акції родин військовополонених та зниклих безвісти. Київ, 27 травня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко
Що відомо про обміни військовополоненими та про зниклих безвісти
Станом на лютий 2025-го в реєстрі осіб зниклих безвісти за особливих обставин офіційно безвісти зниклими зазначені майже 63 тисяч цивільних і військових. Зі слів уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, близько 40% повернутих з полону вважалися зниклими безвісти.
10 лютого стало відомо, що співробітники російської Федеральної служби виконання покарань (ФСІН) мали доручення від керівництва катувати українських військовополонених через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.
Медійна ініціатива за права людини повідомляє про 140 місць утримання у полоні українських військових та цивільних громадян як на території Росії, так і на тимчасово окупованих територіях України.
5 лютого Україна і РФ провели обмін полоненими у форматі 150 на 150. Серед звільнених — воїни Військово-Морських сил, які потрапили в полон у Маріуполі та Запорізькій області, Повітряних сил, військові Десантно-штурмових та Сухопутних військ, 22 нацгвардійців, 19 прикордонників, тероборонівці, а також поліцейський.
19 березня в результаті обміну полоненими між Росією та Україною вдалося звільнити військових ЗСУ, Нацгвардії, ТРО, ВМС та прикордонників. А також захисників Маріуполя, тих, хто брав участь в Курській операції, та операціях на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Сумщині та у Харківській та Запорізькій областях. Станом на 21 березня цього року і від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна повернула з російської неволі 4306 полонених.
18 квітня за результатами репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 909 полеглих українських захисників.
19 квітня Україна та РФ провели обмін полоненими, в результаті якого, 277 воїнів повернулися додому з російського полону. 6 травня в Україну повернулися 205 захисників, обороняли Україну на Донецькому та Луганському напрямках, на Запоріжжі та Харківщині, у Херсонській, Сумській та Київській областях, а також були захисниками з гарнізону Маріуполя.
23 травня Україна та Росія провели перший етап обміну в межах формату "1000 на 1000", про який домовилися на переговорах у Стамбулі 16 травня. Тоді додому повернулись 697 людей, серед яких є військовополонені та цивільні заручники.
24 травня відбувся другий етап, у межах якого в Україну повернулися 307 військовослужбовців ЗСУ, прикордонників та нацгвардійців.
Україна та Росія 25 травня провели третій етап обміну полоненими в межах формату "1000 на 1000". Додому з російського полону повернулись 303 українські військовослужбовці.
.
