"Якщо їхнім голосом будуть мільйони, почує весь світ": щонедільна акція "Не мовчи, полон вбиває!" відбулася у Києві

Акція в підтримку полонених на зниклих безвісти. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

У Києві сьогодні, 12 жовтня, відбулася щонедільна акція "Не мовчи, полон вбиває!". Родичі полонених та зниклих безвісти військовослужбовців цього разу зібралися біля станції метро "Палац України".

Про це з місця події передає кореспондентка Суспільного.

Учасниця акції тримає плакат «Полон вбиває». Київ, 12 жовтня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Присутні прийшли з прапорами бригад, в яких служили їхні рідні, фотографіями та плакатами з написами "Скільки ще нам бачитися уві сні?", "Безвісти зниклі — надія є", "Будь голосом тих, хто був твоїм щитом", "Якщо їхнім голосом будуть мільйони, почує весь світ".

Учасники акції «Не мовчи, полон вбиває!». Київ, 12 жовтня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко"Всі мають повернутися додому, всі полонені. Не важливо Азов це, чи з інших бригад. Всі мають бути вдома, як і всі донатити і підтримувати армію. Ми робимо те, що можемо зробити тут і зараз. Вийти на акцію в неділю — нічого не коштує", — каже Наталія, яка більше роки щонеділі виходить на акції в підтримку полонених та зниклих безвісти.

Учасниця акції Наталія. Київ, 12 жовтня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Надія — наречена зниклого безвісти бійця Максима Рибакевича. Востаннє виходив на зв'язок у квітні 2022 року, коли служив на Харківщині. Відтоді про нього жодного інформації немає.

"Свідків смерті немає. Слава Богу, підтвердження ДНК теж немає. Але підтвердження того, що він у полоні теж немає", — каже Надія.

Надія — наречена безвісти зниклого бійця. Київ, 12 жовтня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Підтримати людей, які досі чекають своїх рідних, прийшли й ті, хто таки дочекався. Серед них звільнений з полону Ілля та його дружина Надія. Жінка також регулярно ходила на подібні акції.

"Приїхала (дружина — ред.) до мене в госпіталь зустрічати. Я був в шоці. Я приїхав важко хворий, з ногами були проблеми, робили операцію, пересадку шкіри", — ділиться колишній військовополонений.

За його словами, такі акції дуже важливі для російських бранців, що їх не забувають і докладають максимум зусиль для їхнього повернення додому.

Колишній військовополонений Ілля разом з родиною на акції в підтримку полонених та зниклих безвісти. Київ, 10 жовтня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

На акцію прийшов і Володимир Миколаєнко, колишній мер Херсона, який більше трьох років утримувався в російському полоні. Як повернувся з неволі, він кожного тижня приходить підтримати родичів тих, хто досі утримується в полоні.

"Потрібно нагадували нашим людям стосовно того, що ті, хто знаходиться в полоні, треба робити все можливе, щоб їх витягнути. Тому що дійсно, полон вбиває. І є такі випадки, коли хлопці ніколи не повернуться з цього полону. Або повернуться у дуже важкому стані. Там вбивають і фізично і морально. Тому треба якомога скоріше витягати хлопців з полону", — наголошує Володимир Миколаєнко.

Володимир Миколаєнко (праворуч) — колишній мер Херсона, який більше трьох років перебував у російському полоні, та Олександр (ліворуч) — колишній військовополонений. Київ 12 жовтня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Олександр теж був у російському полоні. Попав під обмін 19 квітня 2025 року. Каже, усім бранцям потрібна будь-яка підтримка, адже їм там дуже важко.

"Коли я приїхав, я думав, що мітингів і акцій тут немає, бо військовий стан тут у нас в країні. Але я приїхав і я бачив, як нас підтримують. І дуже приємно за те, що за нас так переживають", — ділиться Олександр.

Чоловік пригадав і емоції, які були, коли зрозумів, що він нарешті повертається додому з полону.

"Ми приїхали на кордон з Україною зі сторони Білорусі. Ми дуже довго чекали наших — з 10 години до пів на четверту. Ми хвилювалися дуже сильно. Я думав, зараз щось піде не так і нас повезуть назад. Коли я побачив, що їду наша поліцейська машина, а за нею дуже багато автобусів, я поняв — я їду додому. Коли ми під'їжджали до нашого кордону, водій в мікрофон сказав: вітаємо вас в Україні, хлопці. Ми почали кричати радісно, поплакали, пообнімалися. Коли ми їхали від кордону до Чернігова, по всій дорозі стоять люди з прапорами, вони нас зустрічають, я аж сльозу пустив", — згадує Олександр.

Акція у підтримку полонених на зниклих безвісти. Київ, 12 жовтня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Також на акцію прийшли Микола та Ганна Романюки. Микола також з 2022 року утримувався в російському в полоні. Каже, знав, що по всій країні родичі військовополонених виходять на акції, але навіть і подумати не міг, що підтримка така сильна.

"Ця підтримка, ця енергія відбувається у полоні. Я відчував, що мене чекають, що мене люблять", — зазначає Микола.

Боєць потрапив в полон 18 березня 2022 року, а звільнили 5 лютого 2025 року. За весь це час, згадує він, отримав лише одного листа від мами у кілька рядків "Ми тебе чекаємо, ми тебе зустрінемо".

5 лютого у його сина був день народження. І у той день через 35 місяців полону Микола потрапив під обмін.

"Я дуже чекала, дуже вірила. Я намагалася створювати всередині себе той стан, що я живу. У мене двоє дітей, я маю бути здоровою мамою, яка живе це життя. Це розповсюджувалось на дітей і я дуже вірила, що це розповсюджується на мого чоловіка в полоні. І я дуже вірила", — додає Ганна.

Ганна та її звільнений з полону чоловік Микола. Київ, 12 жовтня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Що відомо про обміни полоненими

2 жовтня відбувся 69-й обмін полоненими між Україною та Росією. Додому повернулися 185 захисників. Це військові Збройних сил, Нацгвардії, Державної прикордонної служби. Серед звільнених є й оборонці Маріуполя та нацгвардійці, які потрапили в полон, охороняючи ЧАЕС. Більшість з них була у російському полоні з 2022 року. Також з військовими повернули 20 цивільних громадян України.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії і станом на вересень цього року вдалося провести 68 обмінів полоненими, у межах яких звільнили понад 7 тисяч громадян України, повідомляли в ГУР.

24 серпня між Україною та Росією відбувся черговий обмін полоненими. Додому повернулися українські військові та восьмеро цивільних українців. У КШППВ повідомили про повернення двох українських журналістів — Дмитра Хилюка та Марка Каліуша.

3 серпня президент Зеленський заявив, що з російською стороною є домовленість щодо обміну 1200 людей. За його словами, триває робота над відповідними списками.

14 серпня додому з російської неволі повернулись 84 українці. Серед них були військовослужбовці ЗСУ та цивільні. У Координаційному штабі з питань поводження з полоненими повідомили, що додому повернули 33 військових та 51 цивільного українця. Вік наймолодшого звільненого — 26 років, найстаршому — 74, з яких сім останніх років (із 2018-го) він перебував у російській в’язниці.

28 липня глава держави інформував, що від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна повернула з полону 5857 українців, а поза обмінами — ще більш як 550.

Читати ще