"Я не знаю в якому він стані, як він, де він": у Києві відбулася акція на підтримку зниклих безвісти та полонених

Акція «Не мовчи, полон вбиває». Київ, 27 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Сьогодні, 27 квітня, у Києві відбулася щотижнева акція-нагадування "Не мовчи, полон вбиває". Люди вийшли, щоб підтримати військовослужбовців і цивільних, які знаходяться у російському полоні та зниклих безвісти.

Про це повідомляє кореспондентка Суспільного.

Цього разу люди зібралися біля станції метро "Звіринецька". Рідні, друзі та знайомі військових традиційно прийшли, щоб привернути увагу громадськості та влади до українців, які опинилися у російському полоні і закликають повернути своїх близьких.

Акція «Не мовчи, полон вбиває». Київ, 27 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Учасники акції тримали в руках прапори бригад, фото своїх рідних та плакати з написами: "Наші не вдома. Поверніть нам наші серця з полону", "Безвісти зниклі — не просто слова, кожен із них чиясь душа жива", "Не мовчи, будь їхнім голосом", "Поверніть моїм батькам сенс життя! Поверніть сина і брата!", "Вірю, чекаю, кохаю", "Сьогодні ти їхній голос" тощо.

Учасниця акції «Не мовчи, полон вбиває» Наталія. Київ, 27 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Наталія розшукує свого брата, який вважається зниклим безвісти. У нього двоє дітей і наймолодшій наразі два роки. Дівчинка знає батька тільки за фото, адже він пішов воювати, коли їй було чотири місяці.

"Щонеділі на усі акції, які є, долучаємося, щоб підтримати усіх, хто із таким самим болем, як у нас. Надіємося, що щось дізнаємося. Вони вийшли, ніхто із них із завдання не повернувся", — розповіла Наталія.

"Шукаю, чекаю свого сина Віктора, який безвісти зник на Донецькому напрямку, околиці Торецька. Про всіх наших хлопців, які зникли на Торецькому напряму, це більше ста захисників, по жодному немає інформації. Одного похоронили, була репатріація тіл. Ми всі вірили і надіялися, що кожен із наших героїв живий… Дружина теж виходила на акції, цього захисника, що загинув, а ми виходимо далі. Вірим, що мій синочок, що наші всі хлопці повернуться живі", — сказала Олена.

Акція «Не мовчи, полон вбиває». Київ, 27 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Учасниця акції «Не мовчи, полон вбиває» Оля. Київ, 27 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Учасниця акції Оля рік і два місяці розшукує свого тата, який служив у 47 ОМБр. За її словами, із цієї бригади не було обмінів.

"Крайній раз він виходив на зв'язок перед своїм зникненням, коли він ішов на позицію. Ніякої інформації за цей рік в мене не було зовсім. Але я роблю все можливе, щоб його знайти, звертаюся у всі різні структури, виходжу на акції, чекаю його", — розповіла Оля.

Учасниця акції «Не мовчи, полон вбиває» Тетяна. Київ, 27 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Учасниця акції Тетяна — зі спільноти родин зниклих безвіти і полонених 95 ОДШВ. Вона розшукує свого брата, який вважається зниклим безвісти.

"Понад три роки і два місяці ми нічого не знаємо про брата. Він зник під Кремінною в Серебрянському лісі 15 січня 2023 року. В полонених підтверджених нас 70 людей. Це 55 підтверджених МКЧХ, 15 — полон без підтвердження. Це мається на увазі, що виклали безпосередньо відео в мережу і рідні впізнали. На сьогоднішній день із полону в нас повернулося 13 людей", — розповіла Тетяна.

Акція «Не мовчи, полон вбиває». Київ, 27 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Учасниця акції «Не мовчи, полон вбиває» Маша. Київ, 27 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Маша виходить на підтримку свого чоловіка та його побратимів, вони понад три роки знаходяться у російському полоні. Спочатку інформації не було, але пізніше жінка дізналася із російських каналів, що він був в Оленівці.

"Потім усю інформацію я могла дізнаватися через хлопців, які виходили з полону. Я знаю, що його вивезли, але куди, я не знаю. Був обмін крайній, то я чекаю від хлопців, які звільнилися, хоч якоїсь інформації. Зараз у пошуку, листи, штаби, звернення до наших органів (влади — ред.). Сидіти без результату я вже не можу", — сказала Маша.

Акція «Не мовчи, полон вбиває». Київ, 27 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Учасниця акції «Не мовчи, полон вбиває» Василина. Київ, 27 квітня 2025 року. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Брат Василини служив на Запорізькому напрямку, він зник безвісти влітку 2023 року.

"Сьогодні 553 день, як я не чула голосу свого брата. Я не знаю в якому він стані, як він, де він і чи утримується він взагалі десь. Я, можливо, знаю, що ці акції ніякого впливу не мають на якийсь результат, але це моя моральна сторона: все що можу я зробити — я роблю. Безвісти зниклий це невідомість, це невизначена втрата, з якою ми живемо щодня", — розповіла Василина.

Вона щонеділі виходить на такі акції і каже, що щоразу доєднується все більше людей. Також зазначає, що приходять не лише рідні зникли безвісти чи тих, хто потрапив у полон, а й усі небайдужі громадяни. Також традиційно водії машин, які проїжджають повз людей із плакатами, сигналять на підтримку.

Що відомо про обміни військовополоненими та про зниклих безвісти

Станом на лютий 2025-го в реєстрі осіб зниклих безвісти за особливих обставин офіційно безвісти зниклими зазначені майже 63 тисяч цивільних і військових. Зі слів уповноваженого Верховної Ради з прав людини Дмитра Лубінця, близько 40% повернутих з полону вважалися зниклими безвісти.

10 лютого стало відомо, що співробітники російської Федеральної служби виконання покарань (ФСІН) мали доручення від керівництва катувати українських військовополонених через кілька тижнів після початку повномасштабного вторгнення 24 лютого 2022 року.

Медійна ініціатива за права людини повідомляє про 140 місць утримання у полоні українських військових та цивільних громадян як на території Росії, так і на тимчасово окупованих територіях України.

5 лютого Україна і РФ провели обмін полоненими у форматі 150 на 150. Серед звільнених — воїни Військово-Морських сил, які потрапили в полон у Маріуполі та Запорізькій області, Повітряних сил, військові Десантно-штурмових та Сухопутних військ, 22 нацгвардійців, 19 прикордонників, тероборонівці, а також поліцейський.

19 березня в результаті обміну полоненими між Росією та Україною вдалося звільнити військових ЗСУ, Нацгвардії, ТРО, ВМС та прикордонників. А також захисників Маріуполя, тих, хто брав участь в Курській операції, та операціях на Донеччині, Луганщині, Херсонщині, Сумщині та у Харківській та Запорізькій областях. Станом на 21 березня цього року і від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна повернула з російської неволі 4306 полонених.

18 квітня, за результатами репатріаційних заходів в Україну повернули тіла 909 полеглих українських захисників.

Також у суботу, 19 квітня, Україна та РФ провели обмін полоненими. Ще 277 воїнів повернулися додому з російського полону.

Читати ще