Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
У неділю, 7 липня, родичі військовополонених влаштували у центрі Києва щотижневу акцію "Не мовчи! Полон вбиває".
Про це з місця події передає кореспондентка Суспільного Анна Самара.
Люди вийшли на мирний пікет у середмісті столиці, щоб нагадати українському суспільству і міжнародній спільноті про бранців Маріупольського гарнізону та всіх полонених, яких утримує Росія, а також про зниклих безвісти захисників України.
Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
Цього разу акцію на підтримку звільнення полонених провели на столичному бульварі Шевченка: від вул. Чикаленка до Володимирської.
Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
Мітингувальники тримали в руках картонні таблички та плакати з написами: "Пофігізм теж знаряддя вбивства", "Де Азов?", "Полон убиває", "Ти вільний, а вони досі у пеклі", "Не дай світу забути про них".
Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р Суспільне/Анна Самара
Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р Суспільне/Анна Самара
Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р Суспільне/Анна Самара
Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р Суспільне/Анна Самара
Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р Суспільне/Анна Самара
Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р Суспільне/Анна Самара
Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р Суспільне/Анна Самара
Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р Суспільне/Анна Самара
Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
Крім родичів, на акції були присутні побратими полонених військових.
Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
Машини, проїжджаючи повз мітингувальників, гучно сигналили на знак солідарності.
Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
Акція «Не мовчи! Полон вбиває», Київ, 7 липня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
Вікторія прийшла на акцію через свого сина, який перебуває в полоні 26 місяців. До росіян він потрапив з "Азовсталі", хлопець був захисником Маріуполя. На момент початку повномасштабного вторгнення він був солдатом строкової служби.
За словами жінки, зв'язку із сином взагалі немає, родині не відомо, де він перебуває.
"Я вважаю, що ці акції дійсно дієві, тому що ми нагадуємо спільноті про те, що досі хлопці знаходяться у полоні, щоб не забували, щоб це виносили на міжнародний рівень", — розповіла мама воїна Вікторія.
Учасниця акції Вікторія. Cуспільне/Анна Самара
Інша учасниця акції, Василіса, розповіла Суспільному, що приходить на пікети, присвячені звільненню полонених, майже щонеділі, коли у неї є така можливість:
"На щастя, з моїх близьких (у російських тюрмах — ред.) нікого немає, але я хочу підтримати тих, хто стояв за нас, тих, хто зараз у полоні", — говорить вона.
За словами Василіси, участь у таких акціях — це найменше, що вона може зробити, щоб підтримати сім'ї військовополонених і самих воїнів, яких утримує Росія.
"Ті, хто в полоні, ми бачимо, в якому стані вони повертаються, і ми хочемо, щоб вони повернулися скоріше", — зауважила мітингувальниця.
Учасниця мітингу Василіса. Cуспільне/Анна Самара
Артем долучився до акції, щоб підтримати хлопців, які захищали Маріуполь, а нині третій рік перебувають у полоні.
"Вони вийшли не по своїй волі, а за наказом і з обіцянкою того, що через три чи чотири місяці вони (росіяни – ред.) їх повернуть. На жаль, поки що цього не сталося, і дуже мало повертають "азовців" і загалом людей, які тримали "Азовсталь", — зауважив юнак.
Сам Артем від початку повномасштабного вторгнення РФ був у Польщі: виїхав, коли йому було 17 років. Каже, що тепер повернувся, щоб допомагати і проводити більшу діяльність на підтримку захисників. Планує щотижня виходити на мітинги на підтримку полонених:
"Хочу, щоб люди бачили, щоб люди допомагали і теж виходили. Це, на жаль, реальність, проблема, що тримають у полоні у нелюдських умовах", — каже Артем.
Мітингувальник Артем на акції на підтримку полонених, Київ, 7 липня 2024 р. Cуспільне/Анна Самара
Останній обмін відбувся 28 червня 2024 року. Вдалося повернути з російського полону ще десятьох громадян. Серед звільнених — Наріман Джелял — заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, захоплений у Криму у 2021 році.
З російського полону 25 червня вдалося повернути ще 90 військових Збройних сил України. Зокрема додому приїхали захисники Маріуполя, ЧАЕС, тероборонівці та прикордонники. Видання "Лівий берег" після обміну із посиланням на власні джерела повідомило, що Митрополита Тульчинського і Брацлавського Української православної церкви Московського патріархату Іонафана Єлецьких обміняли на кількох військовополонених українців.
За даними Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, у російському полоні станом на 17 листопада 2023 року перебували 4 тисячі 337 українців. З них — 3 тисячі 574 військових та 763 цивільних. Йдеться про тих, кого вдалось встановити.
У липні 2023 року уповноважений Верховної ради з прав людини Дмитро Лубінець повідомляв, що у російському полоні перебувають понад 25 тисяч цивільних заручників, Україні на той час вдалося повернути 144 людини.
