Акція проти проєкту нового Цивільного кодексу. Київ, 17 травня 2026 року. Суспільне Новини/Сніжана Мазур
У Києві у неділю, 17 травня, відбулася акція протесту проти проєкту нового Цивільного кодексу, який Верховна Рада ухвалила у першому читанні. У Маріїнському парку неподалік будівлі парламенту зібралися близько трьох сотень людей.
Про це з місця події повідомляє кореспондентка Суспільного.
Пікетувальники тримали в руках картонки з написами "Доброзичливість — отрута народу", "Ми вам владу — ви нам обмеження прав", "Якщо доброзвичайність існує,то ЛГБТК+ це і є доброзвичайність".
Учасники акції висловилися проти певних норм законопроєкту. Зокрема, йдеться про права дітей, жінок, військовослужбовців, а також представників ЛГБТК+ спільноти.
Учасниця акції проти проєкту нової редакції Цивільного кодексу розписує плакат. Київ, 17 травня 2026 року. Суспільне Новини/Сніжана Мазур
Активістка Христина Морозова 12 травня зареєструвала на сайті президента петицію проти ухвалення цього документа. Менш ніж за добу вона зібрала необідні 25 тисяч голосів і станом на неділю петицію підтримали 29 тисяч громадян. Авторка ініціативи закликає президента або не допустити ухвалення у нинішньому вигляді Цивільного кодексу, або ветувати законопроєкт, якщо парламентарі за нього проголосують. Христина Морозова в коментарі Суспільному сказала, що також закликає президента створити урядову робочу групу за участі правозахисних організації та громадськості.
"Дійсно деякі положення Цивільного кодексу потребують оновлення. Наприклад, права і свободи квір-людей в України. Адже у нас є багато представників і представниць ЛГБТ-спільноті, які є і на фронті, але на превеликий жаль, в Україні вони досі обмежені в правах. Тому ми сподіваємося, що це рано чи пізно це виправлять. Тому що це вимоги наших сусідів по Європейському Союзу і партнерів", — сказала Христина Морозова.
Плакат з написом «Доброзвичайність — отрута народу». Київ, 17 травня 2026 року. Суспільне Новини/Сніжана Мазур
Чи не найбільше запитань викликає термін "доброзвичайніть", каже учасник акції протесту Кирило Ясуда. Цим словом у проєкті Цивільного кодексу позначають сукупність етичних стандартів, моральних норм і загальновизнаних уявлень суспільства про належну, чесну поведінку.
"Достатньо цікава історія з терміном "доброзвичайність". Останній раз, якщо я не помиляюся, це слово вживалося у 19 сторіччі, значення дрифтує достатньо сильно. Тому в законах бажано прописати терміни такими, які вони вживаються в реальному житті. Ніхто не вдиває термін доброзвичайність. Якби замість нього був термін "здоровий глузд", це б викликало набагато менше питань", — зазначає активіст.
активісти створили своєрідну графіку, до яких проблем може призвести Цивільний кодекс, якого його ухвалять у нинішньому вигляді. Київ, 17 травня 2026 року. Суспільне Новини
Учасники акції протесту додають, що через можливість різного трактування термінів "моральність" і "доброзвичайність" звужуються права жінок, що може впливати на судові рішення. Також активісти вказують на норми, які можуть поставити жінок у більш уразливе становище під час розлучень або визначення опіки над дітьми.
"Особисто я виступаю проти того, що не можна розлучитися, якщо у шлюбі є або вагітна жінка, або ж дитина, якій немає року. Від цього найбільше постраждають жінки. Це призведе до багатьох проблем", — вважає учасниця акції Анастасія Борисюк.
Учасниці акції проти проєкту Цивільного кодексу. Київ, 17 травня 2026 року. Суспільне Новини/Сніжана Мазур"Особливо дуже не подобається твердження традиційної сім'ї. Це відкат в правах людини. Це точно не те, куди ми маємо йти, якщо ми хочемо бути частиною вільної Європи. Також в документі є багато корупційних ризиків, ризиків із земельним законодавством. Але напевно найбільше не подобається те, що такий важливий законопроєкт з нами не обговорили", — говорить учасниця Ольга Малиновська.
Усі учасники акції наголошували на тому, що документ на 800 сторінок парламентарі ухвалили у першому читанні лише за один тиждень. Але такі важливі документи, як Цивільний кодекс, повинні обговорюватися з правозахисниками та громадськістю.
28 квітня Верховна Рада ухвалила у першому читанні проєкт Цивільного кодексу. Документ підтримали 254 народних депутати. Згідно із законопроєктом, приватне право України регулюватиметься дев’ятьма книгами, що охоплюють особисті, речові, сімейні, спадкові та міжнародні приватні відносини, забезпечуючи дерадянізацію законодавства.
Водночас у багатьох містах України люди почали збиратися на мітинги проти ухвалення Цивільного кодексу у нинішньому вигляді. Активісти переконані, що ухвалення документа свідчитиме не про відсутність прогресу у сфері прав людини, а про правовий відкат.
Правозахисні організації зазначають, що нова редакція Цивільного кодексу суперечить європейським стандартам і підриває заявлений курс України на правову гармонізацію з ЄС.
Віцепрем’єр-міністр з європейської та євроатлантичної інтеграції України Тарас Качка заявив, що проєкт нового Цивільного кодексу України доопрацьовуватимуть перед другим читанням у парламенті. Попереду — дискусії, зокрема щодо положень сімейного права. За словами урядовця, частина зауважень пов’язана з тим, що в проєкті відсутні важливі положення, які ще потрібно додати. Він наголосив, що період між першим і другим читанням якраз передбачений для внесення правок, а сам процес доопрацювання триватиме кілька місяців і включатиме широку дискусію.
