Демонтаж захисних конструкцій пам’ятника Лесі Українці в Києві. КМДА
На початку повномасштабної війни київські пам’ятники ховали від російських обстрілів під захисними конструкціями та мішками з піском. Тепер частину з них відкривають — і не лише тому, що місто хоче повернути монументам звичний вигляд. За понад чотири роки війни змінився характер атак, а тривале перебування під укриттям може шкодити самим пам’ятникам.
Чому місто вирішило відкривати пам’ятники, чи справді захисні конструкції вже не такі ефективні та що може бути альтернативою під час війни? Суспільне запитало про це КМДА та зібрало відповіді про стан пам’ятників, захисних конструкцій і те, як їх намагаються зберегти.
Як захищали пам’ятники у 2022 році
У 2022 році в Києві тимчасові захисні конструкції встановили на 18 пам’ятниках. Використовували будівельні щити, риштування, спеціальний технічний текстиль, маскувальну тканину та мішки з піском.
Значну частину робіт виконали спільними зусиллями міської влади, балансоутримувачів, волонтерів, благодійників та фахівців Київського науково-методичного центру.
Це було швидке рішення, яке мало зменшити ризик пошкодження монументів уламками та вибуховою хвилею.
Чому конструкції тепер знімають
За даними КМДА, за понад чотири роки змінився характер російських атак. Балістичні ракети та інші потужні засоби ураження здатні руйнувати навіть залізобетонні конструкції. За таких умов захисні конструкції вже не гарантують належного рівня захисту, а під час потужної вибухової хвилі самі можуть додатково пошкодити пам’ятник.
Обирайте Суспільне як джерело новин в Google Обирайте Суспільне як джерело новин в Google
Водночас тривала ізоляція створює іншу проблему: всередині накопичується волога, погіршується вентиляція, руйнуються мішки з піском. Це може спричиняти появу грибка та біологічні ураження. Особливо вразливі мармур та інші природні матеріали.
Тому демонтаж потрібен і для повноцінного обстеження пам’ятників та проведення необхідних профілактичних і реставраційних робіт.
Які пам’ятники вже відкрили
У Києві вже відкрили пам’ятник княгині Ользі та пам’ятник Григорію Сковороді. Біля пам’ятника Миколі Лисенку завершили очищення та необхідні роботи.
Після обстеження захисні конструкції біля Сковороди вирішили не повертати. Водночас це рішення можуть переглянути, якщо зміниться безпекова ситуація.
А от пам’ятник святому князю Володимиру на Володимирській гірці досі залишається під захистом. Там виявили корозію та пошкодження окремих деталей, тому пам’ятник потребує додаткового обстеження і реставрації.
Для кожного пам’ятника рішення приймають окремо — залежно від його стану та безпекової ситуації.
Демонтаж захисних конструкцій пам’ятника Лесі Українці в Києві. КМДА
Чи справді укриття захищають
Повного захисту вони не гарантують, але в окремих випадках справді можуть зменшити наслідки атаки.
У Департаменті охорони культурної спадщини наводять приклад пам’ятника Михайлу Грушевському на Володимирській вулиці. Під час однієї з атак його захисне риштування, за оцінкою фахівців, мінімізувало вплив уламків і вибухової хвилі та не допустило прямого пошкодження монумента.
Водночас універсальних конструкцій, які гарантували б збереження пам’ятника під час ракетної чи дронової атаки, наразі немає.
Як ще можна зберігати пам’ятники
Для кожного об’єкта окремо визначають, чи потрібні йому захисні конструкції, а якщо так — які саме. Паралельно місто використовує й інші способи збереження пам’ятників.
Один із них — цифрова фіксація. Для цього використовують 3D-сканування, фотограмметрію, лазерне сканування, архітектурні обміри та детальну фотофіксацію. У разі пошкодження або втрати об’єкта така документація може стати основою для його реставрації, реконструкції чи відтворення.
Повну цифрову документацію за допомогою 3D-сканування вже зробили для Колони Магдебурзького права. Інші пам’ятки оцифровують у міру можливості та фінансування.
Як тепер захищатимуть пам’ятники
Захисні конструкції, встановлені у 2022 році, в окремих випадках справді допомогли вберегти пам’ятники від уламків і вибухової хвилі. Водночас вони не гарантують захисту від потужних атак, а тривале перебування під ними може шкодити стану монументів.
Тому рішення щодо захисту кожного пам’ятника приймають окремо — конструкції можуть залишити, модернізувати або демонтувати залежно від стану об’єкта та безпекової ситуації.
У КМДА зазначають, що сьогодні для збереження пам’ятників важливі не лише захисні конструкції, а й регулярні обстеження, реставраційні роботи, оцінка ризиків та цифрова фіксація об’єктів.
Читати ще
Читати ще
Дюка захистили, а Шевченка — ні: як в Одесі зберігають пам’ятники під час війни
