«Це наш біль і наш крик душі»: під Верховною Радою відбулася акція родин полонених та безвісти зниклих військових

"Це наш біль і наш крик душі": під Верховною Радою відбулася акція родин полонених та безвісти зниклих військових

Акція під Верховною Радою. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Під Верховною Радою відбулася акція родин українських військових Маріупольського гарнізону, які перебувають у російському полоні або вважаються безвісти зниклими. До них долучилися рідні захисників з інших бригад.

Про це 5 листопада повідомила кореспондентка Суспільного.

Ганна Вигінна, дружина військовополоненого Вадима Вигінного з військової частини 357, каже, що не має жодного зв'язку з чоловіком уже понад два з половиною роки.

"З лютого 2022 року від нього немає жодної звістки. Востаннє він говорив із мамою. Ми дізналися з новин, що він виходив у колоні з Маріуполя. Його чекаємо всі — я, син, батьки. Ми дуже віримо, що він скоро повернеться додому", — розповідає жінка.

"Це наш біль і наш крик душі": під Верховною Радою відбулася акція родин полонених та безвісти зниклих військових

Ганна дружина військовополоненого захисника. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Тетяна приїхала з Кривого Рогу. Вона шукає свого брата, який зник безвісти понад тисячу днів тому.

"Сьогодні 1071 день, як він зник безвісти. Ми знаємо лише, що його з іншими військовими забрали “вагнерівці”. Але офіційно місце перебування досі невідоме. Ми не здаємося. Навіть якщо повернеться одна людина — це вже буде перемога", — каже Тетяна.

"Це наш біль і наш крик душі": під Верховною Радою відбулася акція родин полонених та безвісти зниклих військових

Тетяна- сестра безвісти зниклого 53 омбр. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Серед учасниць акції — Тетяна Ткаченко, дружина офіцера військової частини 3057, який обороняв "Азовсталь"

. "18 травня 2022 року він вийшов із заводу в полон. Вже скоро чотири роки, як ми його чекаємо. Його донька каже: “Я не вийду заміж без тата”. Ми його дуже любимо, дуже чекаємо і віримо, що 4-й рік очікування стане останнім", — говорить жінка.

"Це наш біль і наш крик душі": під Верховною Радою відбулася акція родин полонених та безвісти зниклих військових

Тетяна- дружина військовополоненого 3057. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Орися Лужна приїхала з Тернополя. Її син Іван, диригент військового оркестру, потрапив у полон після виходу з "Азовсталі"

"Він допомагав пораненим, носив їжу дітям, поки міг. Коли виходив із заводу, його побили, він був непритомний. Потім зробили операцію на ногах. Ті, хто повернувся, казали, що в нього сильно боліли очі, шлунок. У листах він пише, що все гаразд, але ми знаємо, як це “все гаразд” виглядає насправді. Ми чекаємо і молимося за нього", — каже жінка.

"Це наш біль і наш крик душі": під Верховною Радою відбулася акція родин полонених та безвісти зниклих військових

Орися- мати військовополоненого 3057, військовий оркестр. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Ще одна учасниця акції Ольга втратила дім і родину під час війни — у неї загинули чоловік і мама, а єдиний син нині перебуває в російському полоні.

"Підкажіть мені, як жити далі? Хтось може навчити, як жити, коли у тебе все відібрали, і залишився лише син у полоні? Ми чотири роки чекаємо. Нам обіцяли, що це буде три-чотири місяці. Але ми не здаємося. Це наш біль, наш крик душі, наш відчай", — каже жінка.

"Це наш біль і наш крик душі": під Верховною Радою відбулася акція родин полонених та безвісти зниклих військових

Ольга та Оксана- мами військовополонених захисників. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

Оксана, мати захисника Маріуполя, нагадує, що бійці гарнізону пройшли через надзвичайно важкі випробування.

"Ми хочемо нагадати владі: не забувайте про наших хлопців. Це наш біль, наш крик душі, наш відчай. Я чекаю сина, який був захисником Маріуполя. Листів немає, звісток немає — але ми будемо боротися далі", — сказала вона.

"Це наш біль і наш крик душі": під Верховною Радою відбулася акція родин полонених та безвісти зниклих військових

Олександр Щербань представник Координаційного штабу. Суспільне Новини/Дар’я Григоренко

До родин вийшов представник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими Олександр Щербань. Він повідомив, що тривають переговори про нові обміни та відповів на питання родин. Також виходив представник Міністерства внутрішніх справ.

Що відомо про обміни полоненими

2 жовтня відбувся 69-й обмін полоненими між Україною та Росією. Додому повернулися 185 захисників. Це військові Збройних сил, Нацгвардії, Державної прикордонної служби. Серед звільнених є й оборонці Маріуполя та нацгвардійці, які потрапили в полон, охороняючи ЧАЕС. Більшість з них була у російському полоні з 2022 року. Також з військовими повернули 20 цивільних громадян України.

Від початку повномасштабного вторгнення Росії і станом на вересень цього року вдалося провести 68 обмінів полоненими, у межах яких звільнили понад 7 тисяч громадян України, повідомляли в ГУР.

24 серпня між Україною та Росією відбувся черговий обмін полоненими. Додому повернулися українські військові та восьмеро цивільних українців. У КШППВ повідомили про повернення двох українських журналістів — Дмитра Хилюка та Марка Каліуша.

3 серпня президент Зеленський заявив, що з російською стороною є домовленість щодо обміну 1200 людей. За його словами, триває робота над відповідними списками.

14 серпня додому з російської неволі повернулись 84 українці. Серед них були військовослужбовці ЗСУ та цивільні. У Координаційному штабі з питань поводження з полоненими повідомили, що додому повернули 33 військових та 51 цивільного українця. Вік наймолодшого звільненого — 26 років, найстаршому — 74, з яких сім останніх років (із 2018-го) він перебував у російській в'язниці.

28 липня глава держави інформував, що від початку повномасштабного вторгнення РФ Україна повернула з полону 5857 українців, а поза обмінами — ще більш як 550.

Читати ще

"Це наш біль і наш крик душі": під Верховною Радою відбулася акція родин полонених та безвісти зниклих військових

Читати ще

«Ми об’єдналися, щоб бути їхнім голосом»: у Києві пройшла акція рідних полонених та безвісти зниклих військових

Джерело

TheKIEV.city