Світлина Назарія Коваля. Київ, 30 серпня 2025 року. Суспільне Новини/Дарина Коломієць
У Києві попрощалися з 14-річним Назарієм Ковалем. Хлопець загинув внаслідок комбінованої атаки, яку Росія здійснила у ніч проти 28 серпня. Цілий під'їзд п'ятиповерхового будинку у Дарницькому районі, де він мешкав, був повністю зруйнований з першого по п'яти поверхи.
Провести в останню путь загиблого Назарія прийшли кількадесят людей, зокрема родичі і однокласники, передає кореспондентка Суспільного.
Тієї ночі Назарій Коваль разом з мамою був в укритті. Мати хлопчика розповіла Суспільному, що після перших сильних вибухів у підвалі почала сипатися стеля та піднялася пилюка. Мешканці будинку вирішили перебігти у більш безпечне сховище Дарницького вокзалу, розташованого поруч. Саме в цей момент російська ракета влучила в будинок.
Фото Назарія Коваля за лобовим склом похоронного транспорту. Київ, 30 серпня 2025 року. Суспільне Новини/Дарина Коломієць
Бабуся підлітка Наталія Леонідівна прийшла попрощатися з онуком з оберемком колосся і калини. Ці колоски жінка берегла йому на весілля, а принесла на похорон.
"Він коли приїжджав до мене на дачу, маленький зовсім, ми збирали колоски в полі. І він каже: це треба змолоти, Тася, це буде хлібушек, і ми не будемо купляти. Я ці колосочки зберегла з його дитинства, у вазі стояли на дачі. Я думала, що на весілля пригодиться, я не думала, що сьогодні я принесу ці колосочки на прощання з Назарієм", — ділиться Наталія Леонідівна.
Оберемок колосся та калини, які на прощання з онуком принесла бабуся Наталія Леонідівна. Київ, 30 серпня 2025 року. Суспільне Новини/Дарина Коломієць
Жінка розповідає, що коли народився Назарій, то не замислювалися про значення його імені. А воно означає "присвячений Богу". "І так вийшло, що він присвячений Богу", — ділиться бабуся. Вона називала онука пестливо Нанюля, а він її — Тася.
"Інколи він мене як розсмішить. Я йому кажу: Нанюля, ти мене тримаєш на цьому світі. А він мені: Тася, я боюсь, не удержу, не розраховуй. Найстрашніше, що ми прощаємося з безцінними, найдорожчими людьми. Найстрашніше в цьому, що нам взагалі немає можливості обійняти, почути голос. Залишається тільки спогад. Лишається тільки пам'ять", — каже Наталія Леонідівна.
Людмила — тітка загиблого Назарія Коваля. Київ, 30 серпня 2025 року. Суспільне Новини/Дарина Коломієць
"Світ поділися на "до" і "після". Ми будемо далі жити, питання — як ми будемо далі жити?", — каже Людмила, тітка загиблого підлітка.
Розповідає, що він був єдиною дитиною в родині, дуже життєрадісним, любив подорожувати.
"В цьому році вони і на морі, в і горах, і на лижах, і кругом. І все. І навіть фотографій не залишилося, тільки те, що в телефон", — ділиться Людмила. За словами жінки, мама Назарія зазнала поранень під час обстрілу.
"У неї струс мозку. У неї лице зшите, і голова зшита. А душа? А серце? Цього ж не видно", — каже Людмила.
Тарас — чоловік тітки загиблого Назарія. Київ, 30 серпня 2025 року. Суспільне Новини/Дарина Коломієць
Дуже спокійним і дипломатичним характеризує Назара чоловік його тітки Тарас. Згадує, що востаннє бучилися кілька тижнів тому, коли він приїжджав в Коростень до бабусі на канікули. Хлопець дуже любив відпочинок на природі, розповідає Тарас.
"Палатки, мангал. Ми востаннє десь місяць назад так їздили. Він все сам робив біля мангала: шашлик, рибу, бограч — все сам. А після нового року ми поїхали на лижі кататися, він вчився, йому це так подобалось", — ділиться чоловік.
Андрій — друг дитинства загиблого Назарія. Київ, 30 серпня 2025 року. Суспільне Новини/Дарина Коломієць
Провести в останню путь Назара прийшов його друг дитинства Андрій. Діти дружили змалечку, разом пішли до школи, були фактично братами, розповідає мама Андрія Вікторія. Про Назарія каже, що він був дуже добрим, ввічливим, чуйним.
"Він дуже хотів жити, він дуже боявся цієї війни. Він постійно ходив в бомбосховище в будинку, на вокзал в бомбосховище, коли були масовані атаки. Не хотів бути вдома, він хотів бути у бабусі літом в Коростені, тому що там більш безпечно. Ця війна його, на жаль, настигла. Це дуже несправедливо. Такого не має відбуватися з нашими дітьми, взагалі з усіма людьми", — сказала Вікторія.
Табличка на хресті. Київ, 30 серпня 2025 року. Суспільне Новини
У ніч проти 28 серпня російські війська масовано атакували Київ безпілотниками та ракетами. Найбільше руйнувань у Дарницькому районі міста, тут знищений цілий під'їзд п'ятиповерхівки.
Зранку 29 серпня у Дарницькому районі рятувальники завершили пошук людей під завалами частково зруйнованої п'ятиповерхівки. Пошуково-рятувальні роботи тривали понад 30 годин. Загинули 22 мешканці будинку, зокрема четверо дітей. Загалом у Києві внаслідок російської атаки загинули 25 людей.
Ввечері 29 серпня у ДСНС повідомили, що у Києві ліквідували наслідки ракетно-дронового удару. Понад 700 рятувальників працювали на 19 локаціях у шести районах столиці.
